Середня зарплата українських держслужбовців у липні цього року сягнула 62,6 тисячі гривень — такі дані наводить Міністерство фінансів. Якщо порівнювати з січнем, розмір оплати праці чиновників зріс на 27%.
Найбільше нині отримують працівники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) — у середньому 103 тисячі на місяць. Друге місце посідає Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), де середня зарплата становить майже 96 тисяч гривень. Третє — Антимонопольний комітет, працівники якого заробляють у середньому 93 тисячі гривень на місяць. То чому в цих держструктурах такі високі зарплати?
— Це органи контролю, — пояснює експерт із питань соціальної політики, депутат 6-го і 7-го скликань ВР Андрій Павловський. — НАЗК має стежити за тим, чи чиновники не мають незадекларованих доходів і чи не вдаються до незаконного збагачення. НКРЕКП регулює ринок електроенергії та комунальних послуг, тобто має бути таким собі арбітром між постачальниками і споживачами. Антимонопольний комітет зобов’язаний захищати конкуренцію у підприємницькій діяльності та у сфері держзакупівель. Працівникам цих держструктур призначили високі зарплати, аби їх не підкуповували ті, кого вони контролюють. Щоправда, є питання до їхньої діяльності. Бо, наприклад, НКРЕКП часто захищає інтереси монополістів.
— А чим ще можна пояснити, що зарплати держслужбовців значно вищі за середню зарплату в Україні, котра нині становить трохи більше як 23 тисячі гривень?
— Дані, які оприлюднив Мінфін, включають усі види виплат держслужбовцям, а не лише заробітну плату, — зазначає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Сюди, крім зарплати, входять премії, гарантії та компенсаційні виплати. Тому й показники вищі. Водночас оприлюднені цифри вказують на значні коливання виплат за відомствами та регіонами. Наприклад, працівники місцевих адміністрацій у Чернігівській області отримують 21,7 тисячі гривень, а у Харківській — 38,1 тисячі. Середня зарплата керівників місцевих адміністрацій у Чернігівській області — 68,3 тисячі гривень, а у сусідній Полтавській — аж 189,5 тисячі. Чим завинили чернігівські керівники і чим відзначилися полтавські — не відомо. Така сама картина і на рівні центральних відомств. Фахівці Нацагентства з питань державної служби отримують лише 5,7 тисячі гривень, що менше за мінімальну зарплату, а працівники Держслужби з питань безпечності харчових продуктів — аж 70,2 тисячі гривень.
Великий розрив і в оплаті праці інших категорій службовців. Так, керівництво держагентства ПлейСіті (виявляється, є і таке) отримує 58,8 тисячі гривень, а Нацагентства з питань запобігання корупції — аж 337 тисяч гривень. Розриви у зарплатах вказують на безлад у системі оплати праці держслужбовців. Певна річ, уряд мав би пояснити ці цифри громадськості.
● А. Павловський:
— Чиновники протягом року собі любим по декілька разів підвищують зарплату, а пересічним громадянам заморозили всі соціальні стандарти. Мінімальну зарплату в Україні не підвищували з квітня 2024 року, а мінімальну пенсію — зі січня того ж року. У нас чомусь не зростає зарплата солдатів та офіцерів, які щодня ризикують своїм життям та здоров’ям. Простий солдат отримує 20 тисяч гривень (без доплат за участь у боях), а офіцер — 40 тисяч. Це в рази менше, ніж чиновники, які сидять у теплих кабінетах. У країні, яка воює, мало б бути навпаки.
