Верховна Рада прийняла скандальний законопроєкт №9665, який спричинив обурення у суспільстві. Адже якщо б його підписав президент, то людей штрафуватимуть на десятки тисяч гривень і навіть призначатимуть їм до семи років ув’язнення за зберігання дров без документів! Ухвалений закон доповнює статтями Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України.
Так, якщо вартість дров — понад 30 тисяч гривень, то передбачене притягнення до кримінальної відповідальності. Залежно від обставин покарання може бути до трьох років позбавлення волі або від п’яти до семи. Штрафи теж чималі.
“Хтось назбирає у лісі сухе гілля на 340 гривень і отримає штраф 34 000 — 51 000 гривень, — каже Ілона Зейкан із Київщини. — Чи не досить вже цій Верховній Раді знущатись з людей, продукуючи ідіотські закони та прикриваючи справжніх крадіїв?!”
“Маю за хатою великий сад, — зауважує Ірина Прудка з Вінниччини. — Старі дерева корчуємо, пиляємо, рубаємо. А в законі якось обумовлений такий порядок заготівлі дров? Чи треба буде через суд доводити їх походження із залученням сусідів-свідків?”
“А у нас, напевно, все село доведеться оштрафувати, — зауважує Софія Кравець з Прикарпаття. — Бо на зиму ніхто менше як 20 кубометрів не заготовляє”.
Проблема ще й у тому, що мешканці деяких сіл не можуть законно придбати дрова. До прикладу, торік селяни на Косівщині взагалі не могли купити їх у лісгоспах, бо ліміти на рубки не були погоджені. Йдеться про негазифіковані населені пункти, де люди не лише опалюють дровами будинки, а й використовують їх для приготування їжі. Одному домогосподарству на зиму треба щонайменше 8 кубів дров. А проблеми з погодженням лімітів у місцевих лісгоспів виникають щороку.
“Треба розуміти, що в нас за останні півтора-два роки відбувається з лісгоспами, — розповідає Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. — В Україні начебто реформують управління лісової галузі. У результаті реформи утворили ДП “Ліси України” та міжрегіональні управління Держлісагентства. Затіяв це “під себе” сумнозвісний пан Шурма, який перебував на посаді в Офісі президента. Реформа передбачала повну централізацію лісогосподарських підприємств. Лісгоспи позбавили статусу юридичних осіб.
Думаю, все робиться для того, аби монополізувати ринок дров. Їх реалізовуватимуть через створене держпідприємство. Хоча це підприємство державне лише за назвою. Зрештою, як і “Нафтогаз” та інші. Те, що вони державні, не заважає грабувати українців за власними алгоритмами. А ухвалений законопроєкт, вочевидь, є частиною плану цієї монополізації. Кримінальною відповідальністю хочуть налякати як середній і малий бізнес, так і простих людей. Згідно із задумом, усі купуватимуть дрова в монопольному державному концерні, де буде все начебто легально. Дрова дорогі. Ну ви ж розумієте, які там суми можуть крутитися”.
— У нас уже давно є стаття щодо незаконного вирубування дерев у лісі, — додає Олексій Кінебас, адвокат. — А за те, що їхав лісом, побачив дерева, які хтось вже спиляв, взяв їх і зберігаєш, кримінальної відповідальності не було передбачено. Бо ж такими діями людина не завдає істотної шкоди природі. А в законопроєкті №9665 прописано вже окрему статтю про покарання за зберігання, перевезення і збут деревини. Не лише зрубаної незаконно, а будь-якої без відповідної документації.
— Про які документи йдеться? I яке покарання передбачено, якщо їх не маєш?
● О. Кінебас:
— Лісгоспи можуть видавати підтверджувальні документи покупцям дров. Але ось як на практиці відбувається заготівля дров. Наприклад, на Чернігівщині, як і в інших північних областях, є тисячі гектарів самозаліснених земель сільськогосподарського призначення. Їх розчищають, а деревину (дрова) продають. Звісно, жодних документів на них не мають. Отож тим, хто купив такі дрова на суму близько 30 тисяч гривень і зберігає, загрожує кримінальна відповідальність.
У частині 2 статті щодо незаконного перевезення, зберігання, збуту дерев, чагарників або деревини кваліфікаційна ознака — вчинення правопорушення повторно або за попередньою змовою групою осіб. Карають це штрафом від 170 000 до 425 000 гривень або позбавленням волі на строк від п’яти до семи років. Змоделюємо ситуацію. Подружжя живе у приватному будинку і зберігає без документів дрова. Це і є правопорушення за попередньою змовою групи осіб. Або ж на підприємстві є директор і кочегар. Для опалення заготовили дрова і не мають на них документів...
Зрозуміло, що після впровадження цього закону дрова подорожчають. Чи правильно таке робити в умовах, коли не зовсім зрозуміло, як ми переживемо війну і чи переживемо? Це вже питання політичне. Юридично цей законопроєкт можна було прописати значно краще. Бо виходить, що держава робить щонайменше адмінправопорушниками всіх жителів сільської місцевості. Логічніше було б притягати до відповідальності тих, хто незаконно продає дрова.
● О. Кучеренко:
— Цінні дрова (дуб, бук) нині коштують 2000 гривень за кубометр. Притягнення до кримінальної відповідальності передбачено за зберігання дров, вартість яких — понад 30 тисяч гривень. Тобто більше як за 15 кубометрів дров. Лякаючи людей такими покараннями, певні ділки хочуть перевести ринок начебто у “білу площину” через свої структури. У цьому всьому є логіка, але лише якщо діятимуть якісь прозорі, конкурентні правила гри. І може, варто спершу розібратися з тими лісниками, у яких познаходили мільйони доларів і євро?
Але таке враження, що замість того, щоб дати лад, припиняючи “з голови” незаконний обіг деревини, знайшли слабку ланку — людей, які опалюють помешкання дровами. У розвинених країнах такі покарання теоретично могли б діяти. Та в Україні, враховуючи збіднілість населення і звичну практику запасатися дровами, не варто це впроваджувати. Адже йдеться не про мешканців Козина Обухівського району, які дровами палять у камінах, а про селян, які готуються до зими й налякані, бо дрова у них — єдиний вид палива. Якщо президент підпише ухвалений законопроєкт, то скільки ж людей стануть злочинцями?!
Нині, під час війни, неправильно запроваджувати жорсткі європейські норми для мільйонів бідних українців. Те, що люди так обурюються через законопроєкт, — цілком зрозуміла річ. Це не так юридичний, як соціально-політичний експеримент, який розпочали “потужні” реформатори. Коли держава не може платити нормальні пенсії, припиняє виплати ВПО, урізає соціальну допомогу, багатьох рятував “сірий” ринок дров. Злить те, що на подібні законопроєкти витрачається час. А до важливих, які стосуються енергетики, ЖКП, роками руки не доходять.
