Президент за згодою Верховної Ради призначив 35-річного Руслана Кравченка новим генеральним прокурором. Ця посада лишалась вакантною понад сім місяців — відколи парламент звільнив Андрія Костіна.
— Руслан Кравченко вже четвертий прокурор за президентства Зеленського, всі його попередники були політичними призначенцями, — вважає Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”. — Кравченко не належить до політичної команди глави держави. Він — людина з прокурорського середовища, і це полегшить йому роботу на посаді. Кравченко має непогані адміністративні якості, управлінський хист, досі йому вдавалося уникати конфліктів та скандалів. До речі, це наймолодший генпрокурор в історії нашої країни.
— Свого часу він претендував на посаду очільника НАБУ та прокурора САП. Але не пройшов за критеріями доброчесності, — додає правозахисник Олег Симороз. — Та, як бачимо, це не завадило Кравченку стати генпрокурором. Таке призначення може викликати невдоволення у наших міжнародних партнерів, адже виявилося, що їхню думку не беруть до уваги.
— Що ще відомо про Кравченка?
● В. Фесенко:
— Він народився у Сіверськодонецьку. Навчався у Київському військовому ліцеї імені Богуна, згодом — у Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Далі отримав направлення на роботу слідчим у Севастопольську військову прокуратуру. Після анексії півострова у 2014 — 2015 роках уже на посаді військового прокурора служив у Дебальцевому та Бахмуті, отримав статус учасника бойових дій. Навесні 2015-го Кравченка перевели у Київ — прокурором Головної військової прокуратури. Він виступив обвинувачувачем у справі російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, далі керував слідством та був обвинувачувачем у справі держзради Віктора Януковича.
У 2019 році Кравченко стає заступником військового прокурора Центрального регіону, в 2021-му очолив Бучанську окружну прокуратуру. Після звільнення Бучі від російської окупації координував оперативний збір доказів і розслідування масових злочинів рашистів проти мирного населення. Із квітня 2023 року керував Київською обласною військовою адміністрацією, а з грудня 2024-го — Державною податковою службою.
● О. Симороз:
— Під час участі Кравченка в конкурсі на посаду очільника НАБУ та прокурора САП спливли цікаві факти: отримане від держави житло він продав через п’ять днів після приватизації за 816 тисяч гривень та інвестував кошти в новобудову. Це при тому, що на момент приватизації його сім’я не потребувала поліпшення житлових умов. До слова, його дружина Олена Шкорбанець працює в Офісі генерального прокурора. А раніше була офіційним помічником-консультантом у нардепа від Партії регіонів Геннадія Федоряка.
— Чи буде новий генпрокурор незалежним від Офісу президента? Як вважаєте?
● В. Фесенко:
— В Україні всі президенти намагалися контролювати Генпрокуратуру. Не виняток, мабуть, і Володимир Зеленський. Неспроста ж він зупинився на кандидатурі Кравченка. Попри все, думаю, що новий генпрокурор зосередиться на тому, на чому найкраще знається. А саме — на злочинах, пов’язаних з війною. Це один з пріоритетів роботи прокуратури.
● О. Симороз:
— У Зеленського доволі коротка лава запасних, тобто вибір був невеликий. А залежності від ОП можна уникнути, якщо обирати генпрокурора на конкурсній основі, а не з подання президента. Тоді він буде більш незалежним. Але на сьогодні Офіс президента зацікавлений у ручному генпрокурорі.
