Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін розповів, що “Паляниця” — це дрон-ракета. Тобто зброя, яка за своїми тактико-технічними характеристиками підпадає під обидва визначення.
Відомо також, що вона здатна вразити два десятки військових російських аеродромів і буде запускатися з наземної платформи. На розробку новинки наші конструктори витратили півтора року, що в рамках війни дуже швидко. Окрім аеродромів, ЗСУ також зможуть завдавати ударів дроном-ракетою по ворожих військових частинах, нафтопереробних заводах, базах зберігання нафти, стаціонарних радіолокаційних комплексах тощо.
— “Паляниця” насправді не є ракетою-дроном, як заявлялося, — вважає Олег Катков, головний редактор Defense Express. — Відомо, що вона оснащена турбореактивним двигуном, тобто це реактивний дрон. А для того, щоб бути ракетою-дроном, “Паляниця” повинна мати рідинночи твердопаливний ракетний двигун як, наприклад, балістична ракета. Різниця між ракетним двигуном і реактивним доволі значна. Абсолютно правильно та логічно, що в “Паляниці” використовується реактивний двигун, адже це засіб далекобійного ураження.
— На якій відстані “Паляниця” може вражати цілі?
— На офіційному відео, яке поширили United24, зазначено, що дальність ураження — до 600 кілометрів. Але є дані, що вона може вражати цілі на відстані до 750 кілометрів. Я б назвав “Паляницю” крилатою ракетою наземного базування для ударів по російських аеродромах, яка є значно дешевшою за можливі аналоги.
— Яка перевага реактивного двигуна, який встановлено на “Паляниці”?
— Головна перевага — швидкість. Коли реактивний дрон рухається зі швидкістю 500 чи 900 кілометрів за годину, у ворога залишаються лічені хвилини, щоб від моменту фіксації загрози підняти свою авіацію. Тобто враховуючи те, що “Паляниця” позиціонується як засіб ураження російських аеродромів, використання саме реактивного двигуна є правильним. Адже зменшується підльотний час до цілі. РФ для протидії дронам використовує авіацію: як винищувачі, так і вертольоти. Але уразити з вертольота дрон, який летить на швидкості навіть 400 км/год, неможливо.
А ще реактивний двигун займає менше місця, відповідно оснащений ним апарат має менші загальні розміри. Отже малопомітний, що вже дозволяє пройти ворожу ППО.
Та реактивний дрон коштує дорожче через недешевий двигун. Також є високі вимоги до комплектуючих, котрі використовуються у швидкісних літальних апаратах. Якщо дрон, котрий летить зі швидкістю 100 кілометрів за годину, можна зібрати з пластикових каналізаційних труб, то реактивний дрон потребує зовсім інших матеріалів. Однак переваги, які він дає для ураження певних цілей, беззаперечні.
