Своє рішення ВС аргументував тим, що наявність або відсутність такої довідки не впливає на права позичальника. Юристи вже назвали це рішення скандальним, бо Верховний Суд фактично став на бік банку, а не позичальника.
Про те, які наслідки матиме постанова, адже її враховуватимуть у своїй практиці суди нижчих інстанцій, обговорюємо з Андрієм Степаненком, юристом, генеральним директором консалтингової компанії, та Михайлом Стрельниковим, президентом юридичної компанії.
— У чому полягала суть справи (No286/1693/17 від 6 березня 2019 року), яку розглядав ВС?
А. Степаненко:
— Позичальник отримав кредит у “ПриватБанку”. Згодом банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу й розірвання договору. Це рішення позичальник виконав добровільно. Проте банк далі звертався до суду із заявами про поновлення строків подання виконавчих листів до примусового виконання. Коли суд відмовив банку в поновленні строків (з тих підстав, що рішення суду виконане), банк вчинив виконавчий напис нотаріуса, тобто намагався примусово стягнути гроші в позасудовому порядку. Цей виконавчий напис суд визнав таким, що не підлягає виконанню.
У подальшому позичальник звернувся до суду із позовом проти “ПриватБанку”, в якому просив зобов’язати банк надати йому довідку про відсутність заборгованості. Особа вже просто втомилася захищатися від незаконних вимог банку й таким чином намагалася поставити крапку у відносинах з ним. Утім Верховний Суд відмовив у задоволенні цього позову.
— Чому?
— Суд спирався на те, що відсутність заборгованості вже встановлена рішеннями судів і не потребує додаткового доказу.
М. Стрельников:
— Це суто пробанківська позиція. Постанова ВС суперечить рішенню Конституційного Суду від 10 листопада 2011 року, де йдеться про те, що банк зобов’язаний надавати послуги від моменту видачі грошей і до повного розрахунку між сторонами. А ця довідка і є підтвердженням повного розрахунку, і видати її може лише надавач послуги.
— Чи означає це, що відтепер банки ще неохочіше видаватимуть такі довідки клієнтам?
А. Степаненко:
— Так. Загалом практика свідчить, що банки дуже не люблять надавати такі довідки позичальникам.
— А чи бували випадки, коли банк пред’являв людині заборгованість за давно сплаченим кредитом?
— Подібних випадків дуже багато! Банки вдаються до різних хитрощів. Наприклад, борг повністю погашено, але банку у звітності треба показати наявність певних активів, тож він нараховує якусь пеню чи комісію і, нібито заборгованість, тримає на своєму балансі як актив. Через деякий час банк, припустімо, ліквідовується; власники банку (або Фонд гарантування вкладів) продають права вимоги по певній частині наявних боргів, а також по декількох десятках (сотнях, тисячах) погашених боргів іншому банку чи колекторській компанії. А останні й гадки не маючи, що боргів не існує, починають телефонувати чи позиватися до боржника з вимогою повернути позичене.
— Власне, така довідка могла би захистити позичальника?
М. Стрельников:
— Так. Тому вважаю, що рішення Верховного Суду — пролобійоване, ВС ухвалив його винятково на користь інтересів банківської системи. Ймовірно, його оскаржуватимуть у Європейському суді з прав людини.
Радимо до вашої уваги текст про те, як працює детектор брехні і чи є шанси його обдурити
