Фальшиві повістки, або Платіть, щоб не засудили. Набирає обертів новий вид шахрайства

Зловмисники пропонують сплатити частину неіснуючого боргу перед банком чи колекторською компанією, а решту обіцяють списати.

Фото Ярослава Станчака
Фото Ярослава Станчака

Нещодавно мешканець Хмельницького отримав повідомлення про виклик до суду як відповідач за позовом акціонерного товариства про стягнення з нього боргу. Водночас йому пропонувалося сплатити приблизно 10 тисяч гривень заборгованості — і тоді залишок нібито несплаченого кредиту буде анульовано.

Та з’ясувалося, що ця повістка — фальшива. І жодної справи стосовно чоловіка в суді немає.

— Це вже не перший такий випадок, — каже "Експресу" Алла Плінська, речниця міськрайонного суду. — Шахраї пропонують людям сплатити частину неіснуючого боргу перед банком чи колекторською компанією, а решту обіцяють списати — аби уникнути довгої судової тяганини.

Такі повістки найчастіше надходять тим, хто свого часу отримував у банках кредити і мав прострочену заборгованість.

— Що слід робити, отримавши таку повістку?

— У жодному разі не переказувати коштів! Переконатися у справжності повістки можна на веб-порталі судової влади. У розділі “Стан розгляду справ” потрібно ввести своє прізвище — і тоді на екрані побачите всі справи, що розглядаються стосовно вас у судах України. Можна також зателефонувати до канцелярії суду.

Додам, що офіційні повістки надсилають у конверті зі штампом “судова повістка”. У них обов’язково вказується номер справи, прізвище секретаря судового засідання, адреса суду, номер кабінету, куди слід з’явитися. У матеріалах, що додаються до повістки, викладається суть позову, але не виставляються ніякі умови про перерахування коштів.

Найважливіше

18.03.2019
:
Актуальне
Фото gdb.rferl.org

"Я змушена продавати речі з хати, щоб купити хліба й ліків!" - писала у листі до батьків Леся Українка.

18.03
Актуальне

Шведські науковці довели, що пращурами європейців є вихідці з території сучасної України. Ким вони були та чого навчили шведів?

18.03
показати більше