Новий навчальний рік у вишах розбурхав давню дискусію: чи достатній розмір стипендії в українських студентів-бюджетників? Мовляв, на ці гроші — не виживеш! Опоненти ж кажуть, що в інших країнах світу спудеї взагалі нічого не отримують.
Ми розпитали в українців, які навчаються за кордоном, як зі стипендіями в їхніх вишах.
Студенти у Польщі можуть отримувати відразу кілька стипендій. Наприклад, іноземці за успіхи у навчанні чи спорті мають “бонус” навіть у приватних університетах. У власника картки поляка є право також на соціальну стипендію.
“Я закінчила навчання у Жешуві, із жовтня далі вчитимусь у Кракові, — розповідає Софія Заткальницька. — У мене було дві стипендії. Соціальну платять залежно від рівня доходів у родині — якщо припадає 1000 злотих на особу, то студент може претендувати на неї. Йдеться про 750 злотих щомісяця. Друга — ректорська, її платять за знання — якщо середня оцінка за рік перевищує 4,2 бала з 5-ти. Це — 800 злотих щомісяця. У моїй групі, де було 40 осіб, ректорську отримувало лише семеро.
У Кракові я також поборюся за додаткові кошти — подання на стипендію розглядають упродовж місяця”.
У Литві майже не передбачено доплати за успішне навчання: стипендією тут вважають можливість вчитися безоплатно.
“Я студент другого курсу Університету Вітовта Великого, що у місті Каунасі, — каже Микита Дівєєв. — На житло та їжу витрачаю власні кошти, але за навчання не плачу нічого — стипендія покриває ці видатки. Аби її отримати, потрібно мати не менш як 8 балів з 10. Якщо ж вчишся гірше, то навчання доведеться оплачувати”.
“У Литві платять стипендію, але це виняткова ситуація, — каже Назар Олексюк, що навчається у магістратурі юридичного факультету Вільнюського університету. — Я проходив конкурс і мені присудили урядову стипендію — 380 євро щомісяця. Таку стипендію передбачено лише для громадян України, Грузії, Молдови та Білорусі. Всього виділяють 50 місць, 40 з них — для України. Кошти надає Євросоюз, який зацікавлений, щоби до моменту вступу України та інших асоційованих країн у нас уже було якнайбільше спеціалістів з їхньою освітою.
Литовці ж не мають таких стипендій. Відмінник навчання може претендувати лише на щомісячну виплату в розмірі 56 євро”.
У США стипендії бувають одноразові — на семестр чи рік, або ж на весь час навчання — якщо високий середній бал (GPA) або якщо студент є членом організацій чи спортивних команд і виступає за університет. Яким буде розмір грошової винагороди — визначає заклад.
“Я навчалася в Utah Valley University (Університет долини штату Юта) й отримала стипендію в розмірі кілька тисяч доларів за академічні досягнення, — розповідає Ольга Ліу. — Цими коштами можна перекривати вартість навчання, а от на харчування доведеться заробляти.
У нас усі студенти працюють чи то на території кампусу, чи деінде — це називається part-time job. Грошей за цю роботу вистачає, щоб оплатити оренду житла, користування автом, особисті витрати. Іноземні студенти мають право працювати тільки в університеті (кафе, магазини, офіси і так далі), або під кінець навчання проходити оплачувану практику.
Цьогоріч я вивчатиму дизайн інтер’єрів у LDS Business College (Бізнес-коледж Юти), і вже маю стипендію в розмірі 50 відсотків вартості навчання, оскільки коледж при церкві, а я є її вірянкою. До слова, заплатити потрібно відразу за три семестри, а це понад 9 тисяч доларів”.
В екзотичній Індонезії вигідніше вчитись іноземцям, адже у них — більше шансів поборотись за стипендію.
“Я вивчаю англійську педагогіку й отримую стипендію від міністерства освіти Індонезії, — розповідає Рут Чайківська, студентка магістратури Indonesia University of Education (Індонезійського університету освіти). — Стипендіатів обирають за мотиваційними листами, попереднім досвідом (залученням до різного типу подій, фестивалів тощо). Виплачують кошти впродовж трьох років: у перший рік це близько 176 доларів, у наступні два — 233 долари щомісяця. Ця стипендія — тільки для іноземних студентів, для місцевих також передбачено стипендію, проте її отримує дуже незначний відсоток студентів”.
Читайте також текст про те, що Україну може очікувати педагогічна криза