У держбюджеті на цей рік виділено 400 мільйонів гривень на “теплі кредити”. У березні два державні банки — “Ощадбанк” та “Укргазбанк” почали видавати такі позики. І вже у червні заявили, що вичерпали ліміт кредитування на цей рік. Але днями уряд виділив “ПриватБанку”, “Укргазбанку” та “Ощадбанку” додатково 380 мільйонів гривень на “теплі кредити” — винятково для ОСББ. Видачу таких кредитів для фізичних осіб поки не поновлено.
Те, з якою швидкістю витратили заплановані 400 мільйонів гривень на “теплі кредити”, свідчить про їхню високу популярність серед населення.
“Я тричі брав “теплі кредити” по 50 тисяч гривень — на енергоощадні вікна, двері, батареї для свого нового будинку, — розповідає львів’янин Олег Солтис. — Держава відшкодовує до 35% вартості енергоефективних матеріалів та обладнання, але не більш як 14 тисяч гривень. Завдяки кожному кредиту я зекономив по 12 тисяч гривень”.
Олег Солтис каже, що державний банк, послугами якого він скористався, видає позику на три роки. Брати її можна не частіше ніж раз на рік.
“Схвалення банком кредиту тривало не довше як один день, — додає. — Компенсація надходила через 1,5 — 2 місяці після подання заявки.
Опісля я швиденько закривав увесь кредит (перепозичав гроші) — і таким чином економив щоразу 12 тисяч гривень. Якби розтягнув кредит на три роки, то цю економію “з’їли” би банківські відсотки, а вони — чималі (17 — 19% річних)”.
“Два роки тому вирішила замінити старі дерев’яні вікна металопластиковими, щоби тепло з оселі не втікало, — ділиться досвідом Світлана Горова з Київщини. — У магазині отримала рахунок-фактуру на вікна (вони обов’язково мають бути енергоефективні, тобто мінімум з двокамерним енергоощадним склопакетом) і подала його до державного банку.
Принесла довідку про доходи. Оскільки офіційний заробіток був невисокий, мене попередили, що більш як на 20 тисяч гривень кредиту розраховувати не можу. Банк уклав зі мною кредитний договір на три роки на 18 тисяч гривень. Я сплатила аванс у розмірі 10% від вартості вікон, після цього банк перевів на рахунок продавця решту суми за вікна. А я щомісяця рівними частинами сплачувала за них банкові.
Я підрахувала, що держава повинна була компенсувати мені 6300 гривень, але чималу частку цієї компенсації (понад 1,5 тисячі гривень) фактично з’їли банківські послуги. Адже банк бере комісію за видачу кредиту (4,5% суми кредиту одноразово), за переказ коштів (0,5% вартості матеріалів або обладнання одноразово), за страховку та відкриття рахунку. У результаті державна компенсація чистими становила 4700 гривень”.
Кредит пані Світлана повернула не через три роки, а через два. “Що швидше гасиш позику, то більша вигода”, — зазначає жінка.
ДОКЛАДНІШЕ
“Усі українські родини, а також ОСББ можуть стати учасниками програми й отримати так званий теплий кредит в одному з чотирьох державних банків (“ПриватБанк”, “Ощадбанк”, “Укргазбанк” та “Укрексімбанк”) і відшкодування частини суми кредиту з держбюджету”, — розповідає Костянтин Гура, радник голови Держенергоефективності.
— На які саме потреби видають “теплі кредити”?
— Це встановлення лічильників, заміна вікон енергоефективними, утеплення, облаштування індивідуальних теплових пунктів, встановлення енергоощадного освітлення, заміна газового котла твердопаливним тощо.
— Яку частину кредиту погашає держава?
— Із держбюджету надається компенсація частини суми “теплого кредиту” в таких розмірах: 20% — на придбання твердопаливних котлів (35% для родин, які отримують субсидії); 35% — на придбання енергоефективних матеріалів для утеплення приватних будинків; 40 — 70% — для ОСББ на утеплення багатоповерхівок.
Додаткові компенсації також надають місцеві органи влади.
— Який ефект від утеплення багатоповерхівок?
— Наприклад, ОСББ “Макарова 10 Рiвне” (361 квартира) залучило 4,8 млн грн “теплого кредиту” на утеплення фасаду та заміну вікон і дверей. Із держбюджету відшкодовано 2,5 млн грн, а з місцевого — 1,3 млн гривень. Після усіх компенсацій вартість всього проекту для ОСББ становила 350 тисяч грн, а кожна сім’я cплачувала лише приблизно 80 грн на місяць.
При цьому витрати за опалення зменшилися на 50%: із 47 грн/м2 до 23 грн/м2.
— Як отримати “теплий кредит”?
— Треба звернутися до уповноваженого банку та надати відповідний пакет документів. Людина чи ОСББ отримає кредитні кошти, мусить надати банку рахунки-фактури, акти виконаних робіт тощо. Таким чином позичальник підтверджує цільове використання грошей. Якщо позичальник
— субсидіант, то обов’язково має подати копії документів, що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Банк щомісячно формує та подає до Держенергоефективності реєстри позичальників, які мають право на отримання відшкодування. Протягом 5 днів Держенергоефективності перераховує кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам. Загалом процес відшкодування триває до 2 місяців.
Зауважу, щоб отримати відповідне державне фінансування цьогоріч, ОСББ мають встигнути провести енергоефективні заходи та подати до банків підтвердні документи та акти виконаних робіт до 30 листопада.
Читайте також про те, як мешканці великих міст утікають на хутір, щоб відпочивати від рутини
