Днями посадовці МВС України відвідали в італійській в’язниці Віталія Марківа, який перебуває за гратами вже два роки та чотири місяці. Нагадаємо, його було засуджено судом міста Павія до 24 років позбавлення волі — за нібито причетність до загибелі італійського журналіста Рокеллі та громадянина Росії Миронова під час мінометного обстрілу під Слов’янськом 24 травня 2014 року.
У листопаді адвокати мають подати апеляційну скаргу на рішення суду Павії. До захисту українця разом із найкращими італійськими адвокатами Раффаеле Делла Валле та Нікколо Бертоліні долучився український адвокат Олександр Чебаненко. А як почувається нині Віталій, який його побут у тюрмі? Про це ми поговорили з Русланом Фуфальком, першим заступником департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції МВС та адвокатом Олександром Чебаненком, а також із мамою нацгвардійця — Оксаною Максимчук.
— У яких умовах перебуває Марків?
О. Чебаненко:
— З огляду на те, що Віталій звинувачується у скоєнні важкого злочину, він перебуває у в’язниці суворого режиму, у двомісній камері.
Р. Фуфалько:
— У в’язниці “Opera”, що на околиці Мілана, сидить переважно кримінальний елемент. Вочевидь, непроста атмосфера. В одній камері з Марківим — в’язень албанського походження. Віталій каже, що ніби ладнають.
О. Максимчук:
— Син двічі на тиждень відвідує спортзал, для занять виділяють лише годину і 40 хвилин. Решту часу проводить у камері, адже більше не має ні на що дозволу — ні ходити до бібліотеки, ні на прогулянки чи на заняття з вивчення мов. Харчування у в’язниці теж доволі одноманітне, водночас є обмеження у тому, які продукти можна привозити. Віталій от любить вареники, втім принести їх йому не можу — бо це виріб із тіста, а таке — під забороною. Віталієві зварила також борщу, але й на це — табу!
— Хто його відвідує?
О. Чебаненко:
— Без обмежень Віталія мають право відвідувати адвокати та український консул. Для членів родини пана Марківа існує обмеження, також діє обмеження стосовно кількості передач.
Р. Фуфалько:
— Але й консулу іноді доводиться тривалий час очікувати відповіді адміністрації закладу на запит Генконсульства надати дозвіл на візит.
О. Максимчук:
— Я можу двічі на місяць його відвідати. Маємо на побачення по шість годин щомісяця. Для телефонних розмов синові виділяють 60 хвилин на місяць. Усіх їх він виговорює з дружиною Діаною, яка мешкає в Україні. Ми домовилися, що весь дозволений час для побачень використовую я, а час для розмов — його дружина.
— Як почувається Віталій?
Р. Фуфалько:
— На здоров’я не скаржиться. Каже, що схуд. Вірить у свою правоту й неминуче виправдання. Хоче повернутися в Україну, де його чекає дружина. Аби триматися у формі, займається фізкультурою.
О. Чебаненко:
— Доволі бадьорий, не занепав духом. Дуже багато читає, зокрема, книги з юриспруденції.
О. Максимчук:
— Уже третій рік тюрми син тримається стійко, він зрозумів, що це — його війна на такому специфічному фронті. На щастя, Віталій здоровий.
Для нього великою підтримкою є численні листи — поодинокі та колективні, листівки й дитячі малюнки. Він відповідає усім. Отримував син вісточку з підтримкою від Олега Сенцова. Віталієві було дуже приємно, що Олег відвідав акцію за його звільнення у Києві, адже син дуже поважає цього в’язня Кремля.
— Коли буде розгляд апеляції?
О. Чебаненко:
— Нас орієнтують, що це може статися на початку наступного року.
Р. Фуфалько:
— Апеляційна скарга має бути подана до 20-х чисел листопада. Переглядатиме справу Міланський апеляційний суд. Він вивчатиме правосудність винесеного рішення на основі винятково тих матеріалів, які вже є у справі. Є суттєві питання щодо упередженості суду першої інстанції, який цілком відкинув усю доказову базу сторони захисту, включно з показаннями свідків, документами, наданими МВС та Нацгвардією тощо. Фабула звинувачення вибудувана на подекуди абсурдних гіпотезах, дилетантських припущеннях і під медійним тиском.
— Хто захищатиме Віталія?
О. Чебаненко:
— Судову частину справи ведуть шановані італійські адвокати Раффаеле Делла Валле та Нікколо Бертоліні. Я не маю права ведення адвокатської діяльності на території Італії, але допомагаю італійцям. Працюємо спільно, щоб скасувати це ганебне судове рішення.
О. Максимчук:
— Після вироку суду Раффаеле Делла Валле казав, що зневірився в теперішньому італійському правосудді. Але коли відвідав Віталія, знову набрався рішучості до боротьби, бо мій син налаштований не здаватися.
Читайте також про те, якими вироками може вразити нас Вищий антикорупційний суд найближчим часом
