Українська — не сільська. Про стереотип, який нав'язали в часи Російської імперії

Тривалий час панувала ідеологія зверхності російської мови, застосовувалися найпотужніші важелі поступової русифікації, - констатують дослідники.

Українська — не сільська. Про стереотип, який нав'язали в часи Російської імперії

Вчителька української мови з Києва Анастасія Рудніцька поділилася історією про 11-річного учня. Хлопець переконаний: українською мовою спілкуються лише в селі, українська та україномовні — “найнижчий сорт”. Прикро, але такий стереотип досі залишається в голові багатьох людей.

Напередодні Міжнародного дня рідної мови, який відзначаємо 21 лютого, “Експрес” розбирається в ситуації — чому існує таке сприйняття української? Чим воно спровоковане? І чи можливо його побороти? Дискутуємо з мовознавцями Ларисою Масенко, Іваном Ющуком і Павлом Гриценком.

— Коли саме з’явився стереотип про те, що українська — мова села?

Л. Масенко:

— У часи, коли частина сучасної території України ввійшла до складу Російської імперії. Тоді існував проект створення “триєдиного” народу — із росіян, українців та білорусів. Українців хотіли знищити як окремий етнос, тож мову вилучили з усіх вищих сфер життя — освіти, адміністрування.

У часи індустріалізації у підросійській Україні в містах спілкувалися російською. Велася відповідна демографічна імперська політика. Зокрема, на Донбас завозили населення з Росії. І далі, у радянський період, тривало зросійщення міст, стереотип про те, що українська мова сільська, “колгоспна”, активно підтримувався. Утворилося співвідношення мажоритарної і міноритарної мов: російська, як мажоритарна, витісняла українську — міноритарну.

Натомість на території Західної України Австро-Угорська імперія поводилася з українцями досить ліберально. Тому тут повноструктурна українська мова почала розвиватися ще з кінця ХІХ — початку ХХ століття.

— Однак село у різні часи ростило українську інтелігенцію...

І. Ющук:

— Так, Тарас Шевченко, Іван Франко — вихідці з села. Згадайте, як писала Леся Українка: “Моя мова мужицька? Так і всі мови мужицькі, а пани скрізь намагаються говорити по-чужому, аби не так, як свої мужики говорять: московські пани хочуть говорити по-французьки і донедавна так і говорили, а по-московськи часто й читати не вміли, бо то було для них “простонародное наречие”.

П. Гриценко:

— Дуже довго в Україні панувала ідеологія зверхності російської мови, застосовувалися найпотужніші важелі поступової русифікації. Українську намагалися витіснити, зробити маргінальною.

Багато вчених, письменників з України працювали для російської культури, науки. Ті ж, хто намагався відроджувати українську мову та культуру, опинялися у таборах або були вбиті. Тож не дивно, що й дотепер у багатьох таке сильне внутрішнє несприйняття української мови, культури.

— Як гадаєте, коли українській мові вдасться позбутися цього ярлика?

Л. Масенко:

— Над цим потрібно було працювати відразу після здобуття незалежності України. І хоча дотепер у нас не було справжньої підтримки державної мови, наша мова має достатній ресурс для формування міської української культури вже на території всієї країни. Основна складність — українізація великих міст, адже в мегаполісах дотепер переважають російськомовні середовища.

Дуже важливо сформувати український міський сленг і поширити його. Тепер це роблять наші письменники.

І. Ющук:

— Процес руйнування стереотипу вже розпочався. Зокрема, цьому допоможе утворення Православної Церкви України. Російські попи казали, що українська мова “Богу не угодная”. А тепер священики ПЦУ виголошуватимуть проповіді, правитимуть літургії українською.

Фото УНІАН

Найважливіше

18.03.2019
:
Актуальне
Фото gdb.rferl.org

"Я змушена продавати речі з хати, щоб купити хліба й ліків!" - писала у листі до батьків Леся Українка.

18.03
Актуальне

Шведські науковці довели, що пращурами європейців є вихідці з території сучасної України. Ким вони були та чого навчили шведів?

18.03
показати більше