Утримання доріг, вулиць і тротуарів регулюють кілька нормативно-правових актів. Зокрема, Закон “Про благоустрій населених пунктів”, Технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджені наказом Мінрегіонрозвитку у 2012 році. Діють і затверджені у 1994 році постановою Кабміну “Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів”.
"Так, технічні нормативи щодо миття тротуарів є, однак гроші на це не в усіх населених пунктах виділяють", — розповідає "Експресу" Олег Гарник, аналітик Асоціації міст України.
— I як часто в нас мали би мити тротуари?
— Хідники з інтенсивністю пішохідного руху до 50 осіб на годину належить мити раз на тиждень, до 100 осіб на годину — двічі на тиждень, а понад 100 осіб на годину, а також тротуари в зонах торговельних об’єктів і закладів охорони здоров’я — не менш ніж раз на добу. Ще є деякі обмеження. Можна мити лише ті тротуари, біля яких встановлено системи водовідведення. Решту — ні, щоби не робити калюж на хідниках. Хімічні речовини, які можуть заподіяти шкоду пішоходам, використовувати не можна.
— Хто саме має мити тротуари?
— Їх можуть утримувати шляхові підприємства, що обслуговують дороги, а також інші служби. До прикладу, якщо хідник міститься біля будинку і належить до прибудинкової території — дбає про нього управляюча компанія чи ОСББ.
Якщо тротуар — частина прибудинкової території, за його прибирання, миття платять мешканці будинку. Якщо тротуар поряд із торговельним центром — він має виділяти кошти й на миття.
Читайте також репортаж із найбільшої в Європі атомної електростанції
