Нещодавно НАБУ оприлюднило скандальні записи розмов голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка із членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Нам стало цікаво — на якій підставі прослуховували суддів і чи можуть правоохоронці таким чином збирати інформацію про все, що будь-який громадянин України говорить по телефону?
“Зняття інформації з каналів зв’язку (себто прослуховування телефонних розмов. — Ред.) — один з видів негласних слідчо-розшукових дій, — розповідає адвокат Олег Мицик. — Такі дії — це формально новий правовий інститут, відповідна глава у КПК з’явилася у листопаді 2012 року. Ці слідчі дії провадяться на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду області. Рішення судів, як і сам факт звернення слідчого та прокурора до суду, є таємними. Розтаємнюються вони лише після завершення досудового розслідування.
Підставою для звернення до суду є інформація, що певна особа скоїла, коїть або готується скоїти тяжкий чи особливо тяжкий злочин, за який покарання передбачає більш ніж п’ять років позбавлення волі”.
“Далі прокуратура перевіряє правомірність необхідності зняття інформації з каналів зв’язку, а потім ще й суд, який і дає дозвіл”, — доповнює Сергій Сидорук, колишній оперативний співробітник правоохоронних органів.
— Як довго може тривати прослуховування?
— Не більш ніж два місяці. Після закінчення терміну його треба продовжувати.
— Чи часто дають такі дозволи в Україні?
— Приблизно три тисячі разів на рік, — відповідає правозахисник Едуард Багіров. — А самих звернень у кілька разів більше. До слова, .
Так, і в нас не можна на бажання начальника райвідділу поліції отримати дозвіл, щоби прослухати телефон своєї тещі. Закон забороняє використовувати службове становище для здобуття інформації.
Утім не є таємницею, що в Україні нерідко незаконно купують право та можливість несанкціонованого її знімання.
— Наприклад, знаю про співробітника СБУ, якого спіймали на тому, що він передав своєму другові за певну плату інформацію, яка стосувалася його боржника, — каже Едуард Багіров. — Тобто співробітник СБУ використав службове становище і здійснив записи з певного телефону.
— Чи повинен слідчий повідомляти про прослуховування тому, за ким стежив?
— Законодавство зобов’язує слідчого повідомити особу про негласні слідчі дії до закінчення кримінального провадження або не пізніше ніж за рік з початку таких дій.
Хоч якщо ж особу прослуховували, але кримінальним провадженням це не закінчилося, то людина й не знає, що стосовно неї провадили такі дії. До слова, законом передбачено моральне відшкодування за негласні слідчі дії, але на практиці довести це дуже важко.
Кожен активний громадський діяч чи журналіст може стати об’єктом прослуховування. Тому я не впевнений, чи нас зараз не слухають.
— Прослуховування телефонів — технічно складна процедура?
О. Мицик:
— Це найпростіша і найчастіше застосовувана негласна слідча дія. До слова, право знімати інформацію мають лише працівники СБУ.
С. Сидорук:
— Технічно найпростіше прослухати стаціонарний телефон. Досить під’єднатися до відповідної клеми у щитовій.
Щоби прослухати мобільний телефон, треба поставити до відома оператора зв’язку.
Сучасні технічні засоби дають можливість також слухати, що відбувається у приміщенні, навіть не встановлюючи всередині приладів, — досить спрямувати спецпристрій на вікно. До речі, слухати людей за пластиковим вікном зручніше, ніж за старим дерев’яним. У дерев’яного скло вібрує, наприклад, від руху транспорту, створює шуми і перешкоди.
— Оператор може самостійно записувати розмови своїх абонентів?
О. Мицик:
— Ні, оператори не мають права фіксувати розмови людей. Згідно із законом “Про телекомунікації”, вони зобов’язані лише надати державі доступ до точки, де спецслужби мають можливість здійснити свої повноваження — під’єднатися і фіксувати певний номер.
— Чи можна якось дізнатися, що тебе прослуховують? Наприклад, набравши на мобільнику певний код?
С. Сидорук:
— Ні. Технічні можливості дають змогу прослуховувати цілком таємно. Захиститися від перехоплення радіохвилі звичайні громадяни не можуть. У військових є захищені частоти чи канали зв’язку, але це високі технології, досить дорогі.
Е. Багіров:
— Якщо людина підозрює, що її нелегально прослуховують, вона має звернутися з відповідною заявою до СБУ. Спецслужби мають технічні можливості перевірити і встановити це. За прослуховування без дозволу суду передбачено кримінальну відповідальність.
Однак я кілька разів звертався і до міністра МВС, і до голови СБУ, щоб мені офіційно надали інформацію, чи прослуховують мій телефон, бо мав певні підозри. Зрозуміло, відповіли, що ні. Але чи можна такій відповіді довіряти?
— А яке покарання передбачено для тих, хто вирішить незаконно когось підслуховувати чи за кимось підглядати?
О. Мицик:
— У ККУ є стаття 359 “Не законні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації”. Санкція передбачає позбавлення волі терміном до чотирьох років, а якщо злочин скоєно повторно або групою осіб, покарання — від чотирьох до семи років позбавлення волі. Якщо такі дії завдали істотної шкоди правам постраждалого — від семи до десяти років за гратами.
— Чи правда, що нас усіх пасивно “слухають”: спеціальні програми реагують на кодові слова в телефонних розмовах й автоматично починають запис?
С. Сидорук:
— Так, є комп’ютерні програми, які реагують на певні слова, наприклад, “бомба”. Але не думайте, що балакають двоє друзів, хтось сказав “бомба” — і їх почали прослуховувати. Ні. Бодай один зі співрозмовників має бути для цього на прослуховуванні за законною процедурою і з дозволу суду.
— А що відбувається з інформацією, яку здобули оперативники?
О. Мицик:
— Оперативні підрозділи передають її ініціаторові, він складає протоколи про негласні слідчорозшукові дії.
Ці протоколи легалізовують шляхом розтаємнення, сторони їх читають після закінчення матеріалів провадження. А потім протоколи передають до суду, де учасники досліджують докази. Вони лягають в основу вироку, учасники перевіряють, чи не сфальшували їх правоохоронці.
Читайте також про особливий статус депутата в Україні, ризики його скасування та закордонну практику.
