Багатьох виборців обурює особливий статус депутатів. Як відомо, нині в Україні члени парламенту не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди ВРУ. Також нардепи не несуть юридичної відповідальності за трезультати голосування або висловлювання у парламенті, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Крім того, за законом "Про статус народного депутата" та відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, слідчі не можуть проводити обшуки вдома у нардепа, затримувати його чи прослуховувати без згоди парламенту на притягнення обранця до кримінальної відповідальності.
Когось така шана депутата дратує, та є й ті, хто наголошує, що ці права передусім захищають від політичних переслідувань. Адже кримінальне провадження щодо нардепа може бути засобом тиску на нього.
А як у різних країнах світу дають собі раду з такою дилемою? Говоримо про це з Ольгою Коцюрубою, радницею з юридичних питань Громадянської мережі "Опора", та Ілією Кусою, експертом Українського інституту майбутнього.
"Якщо парламентар не несе відповідальності за свої виступи, результати голосування, законопроекти — це називається індемнітет, — розповідає Ольга Коцюруба. — Імунітет же гарантує найвищий рівень захисту, коли без згоди парламенту депутатів не можна притягати до відповідальності за порушення закону. Десь не підпадають під імунітет дрібні адміністративні правопорушення, а десь — особливо тяжкі. В Україні ж узагалі немає такої градації. У нас нардепи мають і індемнітет, і повний імунітет".
— Які механізми притягнення до відповідальності депутатів за кордоном?
— У британській правовій системі недоторканність не стосується кримінальних правопорушень, а тільки цивільних.
І. Куса:
— Також у Великобританії є різні форми покарання для політиків, які вчинили щось незаконне. Одна з них — відкликання. Арешт депутата можливий лише за згоди парламенту.
У Великобританії суспільний резонанс іноді б’є по парламентарях сильніше, ніж кримінальне провадження.
У цій країні не буває такого, що суспільство знає про корупціонера при владі, але він і далі працює. Тут знищена репутація — певною мірою гірше, ніж арешт чи тюрма.
— У яких країнах вирішили обмежити недоторканність і з яких причин?
О. Коцюруба:
— В Італії в 1990-х роках так вчинили через те, що частина депутатів були причетні до мафії. Там дозволили здійснювати кримінальне переслідування щодо парламентарів, але водночас запровадили запобіжну процедуру. Якщо частина обранців вважає, що таке переслідування зумовлене політичною діяльністю підозрюваного, а не конкретним злочином, вони можуть подати звернення до Конституційного суду Італії.
У Франції наприкінці 1990-х також внесли зміни в закони. Тут скликають спеціальне бюро, що складається з голови парламенту, його заступників і представників депутатів. Воно вирішує, чи дати дозвіл на притягнення народного обранця до відповідальності. Голоси цього спеціального органу зібрати легше, ніж усього парламенту.
— У яких державах депутати не мають недоторканності?
І. Куса:
— У Норвегії, Данії, Швеції, Ісландії та Фінляндії. Але тільки тому, що вона їм не потрібна. Там — інша культура парламентаризму. У них депутат не має високого статусу в суспільстві, він — просто людина, що пише закони.
Важливо розуміти, що у країнах, де немає недоторканності, не позбавляли її внаслідок якогось скандалу чи суспільного незадоволення. Це результат еволюційного процесу їхньої політичної культури.
А ось у країнах, де недоторканність історично завжди була привілеєм і де нею зловживали для прикриття, ведуть дебати щодо її доцільності.
О. Коцюруба:
— У країнах із неусталеною демократією повне зняття депутатської недоторканності може призвести до необгрунтованого тиску на опозицію, особливо якщо в суспільстві немає довіри до правоохоронної та судової систем.
— Що ж робити з депутатською недоторканністю в Україні?
І. Куса:
— У нашому випадку проблема не в недоторканності, а в тому, що суди працюють неналежно, підозрюваних складно притягнути до відповідальності.
О. Коцюруба:
— Я вважаю, що повне зняття недоторканності з нардепів не приведе до позитивних результатів. Президент Зеленський заявляв, що вважає прийнятним, якщо СБУ здійснюватиме контроль за депутатами. Це серйозна загроза свободі вибору нардепа. Чи зможе він у такому разі зайняти незалежну позицію?
Читайте також про плюси, мінуси, підводні камені ідеї скорочення кількості міністерств.
