І знову розбурхуються пристрасті довкола ймовірних сепаратистів на Закарпатті. Аби зрозуміти настрої цього регіону і з’ясувати, чи справді місцеві хочуть стати частиною Угорщини, не виїжджаючи з територій України, я вирушаю туди.
Нагадаємо, нещодавно виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Єгор Божок зазначив: Будапешт хоче створити свій анклав на території України. Тож у МЗС вирішили перевірити, чи фінансує Угорщина закарпатські школи та дитсадки. Анонсую: фінансує. А як саме і до чого це призводить — читайте в репортажі “Експресу”.
...“Нем ертем”, що з угорської — “я не розумію”, — таку відповідь часто чутиму у Берегівському районі, запитавши щось українською. Вивченням державної мови тут не дуже переймаються. Про це свідчать, зокрема, результати ЗНО з української мови. Цьогоріч 35,14% абітурієнтів шкіл Берегівського району не подолали порогу 100 балів із цього предмета, 55,6% набрали мінімум — від 100 до 120 балів. Жоден із випускників Берегівського ліцею імені Есе Томаша не дотягнув до сотні.
Чому так? Бо українська дітям тут переважно не потрібна. Етнічні угорці можуть вступити до Угорського інституту в Береговому, поїхати на навчання або на заробітки до Угорщини. Багато з них скористалися нагодою отримати паспорт цієї країни, який роздає “своїм” Будапешт.
“З Угорщини надходять великі кошти на підтримку їхньої мови, освіти, культури, — зазначає Тетяна Вовкунович, активістка з Берегового. — Наприклад, батьки, що віддають дитину в угорськомовну школу, щороку отримують 20 тисяч форинтів (близько 1700 гривень. — Авт.) на придбання канцелярських товарів.
Фінансову допомогу одержують і деякі вчителі, які працюють в угорських класах”. Зрозуміло, що багатьох жителів Закарпаття приваблюють такі бонуси.
...Дорогою зупиняюсь у закарпатському селищі Вилок, що на кордоні з Угорщиною. 79% його жителів — етнічні угорці. Є дві школи — україномовна та угорськомовна, у кожній — приблизно по 190 учнів.
“Цю школу побудували за кошт угорських благодійних фондів, — веде нас коридорами угорськомовного закладу Евелін Стадник, директорка. — Нещодавно звели спортивний зал. Нам регулярно допомагають. Угорські недержавні фонди дають у довгострокове користування принтери, ноутбуки, проектори, колонки з підсилювачами. А от державної фінансової допомоги від Угорщини ми не отримуємо”.
Новим законом про освіту, за яким школярам низку предметів слід викладати державною, директорка обурена. Услід за радикальними політиками Угорщини називає це “утисками угорців”.
Евелін Стадник переконана: учні не можуть опанувати як слід українську через неправильну методику її викладання. “Дітей навчають граматики, вони зубрять частини мови, вірші, а от розмовної мови не опановують. Нерідко пишуть диктанти на дванадцять балів, а змісту написаного не розуміють. Це біда, яку в Києві чомусь не помічають”, — зазначає жінка.
“У НАС ПРОБЛЕМ НЕМАЄ!”
Райцентр Берегове називають неофіційною столицею закарпатських угорців. “Загалом у нас функціонує 14 дитсадків, — каже Тамара Арефій, старша методистка управління освіти Берегового. — Один угорськомовний закрито на капітальний ремонт. Працюють три дитсадки з українською мовою, п’ять із угорською і п’ять — змішані”.
А як зі школами? “У Береговому п’ять угорськомовних шкіл, три україномовні і дві змішані, — інформує Едіта Баб’як, начальниця міського управління освіти та культури. — Школи з угорською навчальною програмою справді відчувають підтримку сусідньої країни.
Часто організовують спільні конференції, зустрічі педагогічних колективів, триває обмін методиками обох країн. Учні отримали нові книжки, що полегшують вивчення угорської мови”.
Чиновниця дивується: “Не розумію, що в Києві хочуть у нас перевіряти? Проблем же немає!”
У Береговому діє Угорський інститут імені Ференца Ракоці Другого. Угорщина фінансує його, а Міносвіти України визнає дипломи цього вишу. Очолює навчальний заклад Ілдіка Орос, одна з лідерок угорської громади Закарпаття. Наприкінці минулого року вона опинилася в епіцентрі скандалу. На мітингу в Будапешті під час промови жінка заявила, що угорців утискають в Україні фашистськими методами. СБУ викликала Орос на допит, де та пояснила, що в Будапешті керувалася лише своїми думками.
Угорський інститут — у приміщенні колишнього заводу точної механіки.
Коштом сусідньої держави тут зробили реконструкцію (місцеві твердять, це обійшлося у мільйон євро). Нині будівля нагадує величезний замок.
“Угорський інститут стає найпопулярнішим у регіоні, — каже житель Берегового Олег. — Навіть етнічні українці вступають сюди, погоджуючись навчатись угорською мовою. Бо ж європейський диплом, найкращі умови. Моя донька влітку разом із усією групою поїхала на практику до Словаччини. На цю поїздку ми не витратили ні копійки”.
Цікава деталь: торік Угорський інститут взяв у користування величезне приміщення на околиці міста, в якому у період СРСР функціонувала російськомовна школа з приблизно 1500 учнями. Та перед початком реставрації будівлю підпалили. Але великої біди вдалося уникнути — вогонь пошкодив дах одного крила і зруйнував стіни одного класу.
Той підпал неабияк загострив українсько-угорські відносини. Більшість етнічних угорців, з якими я спілкувався, твердо переконані, що це справа рук українців. Українці ж вважають, що школу підпалили угорці — щоби показати Європі, як їх тут утискають і переслідують. Хоча дуже ймовірно, що вогонь спалахнув через безхатьків, які там ночували...
Угорці вважають, що цю школу підпалили українці, а українці переконані, що підпал влаштували угорці.
“ТАКІ КРОКИ РОБЛЯТЬ ЦІНОЮ КРОВІ”
На суттєву підтримку тут можуть розраховувати й місцеві підприємці — від фонду Егана. “Треба лише пред’явити посвідчення закордонного угорця, яких Будапешт видав приблизно 200 тисячам жителів Закарпаття, — каже підприємець із Берегового Микола. — Можна отримати від трьох до 20 тисяч доларів. Це не позика, а допомога, яку повертати не потрібно”.
Угорщина також видала приблизно 300 тисяч паспортів жителям Закарпатської області. “Паспорт отримати легко, — зізнається Золтан із Берегового. — Я розумію, що порушую закон, адже в Україні можна мати лише одне громадянство. Але якщо зобов’яжуть зробити вибір, відмовлюся від українського паспорта і проситиму права на постійне проживання на Закарпатті. Угорський паспорт не віддам. Це паспорт громадянина ЄС, який дає багато можливостей”.
Чимало місцевих угорців їдуть на заробітки саме з угорським паспортом. Хоча жоден із тих, з ким мені довелося поспілкуватися, не хоче приєднання Закарпаття до сусідньої країни.
“Ми не будемо сепаратистами, як на Донбасі”, — запевняють вони. А за словами військового комісара Дмитра Куліковського, приблизно тисяча етнічних угорців служили в АТО-ООС. А це, загалом, половина воїнів Берегівщини, які воювали на Донбасі.
“Ми, угорці, спілкуємося рідною мовою, — наголошує директорка школи Евелін Стадник. — Але ми громадяни України, живемо за українськими законами, платимо податки в українську скарбницю. Нехай у Києві не ріжуть Закарпаття за національністю. До Угорщини ми не відійдемо. Такі кроки роблять ціною крові, а ми хочемо й далі жити в мирі.
Але попереджаємо, що хребет у нас міцний, і його не зламати. І запасний варіант у нас теж є: валіза, вокзал, Будапешт. Якщо українська нація гнобитиме угорців на землі, политій упродовж 1100 років кров’ю наших прадідів, то підемо на рідні угорські терени”.
Читайте також про те, хто в давнину міг стати суддею та звідки походить їхнє вбрання.
