Переконання в цьому у вівторок 30 жовтня у Брюсселі під час круглого столу у Представництві Польщі при ЄС «Злочин у Криму» висловив Пітер Хільпод (Peter Hilpold), юрист-міжнародник, професор Університету в Інсбруку (University of Innsbruck).
«Щодо подій на Сході України і в Криму – ми не маємо жодного сумніву, що саме Росія почала робити у 2014 році, шляхом використання військової сили. Східна Україна зараз окупована російськими силами, і це факт, а Крим був анексований Росією і пізніше приєднаний до Росії також за допомогою військової сили. За всіма міжнародними критеріями, ми маємо справу із незаконним використанням сили, що є грубим порушенням міжнародного права», – зазначив Хільпод.
Він зауважив, що використання сили державами є допустимим лише у дуже обмеженій кількості випадків, зокрема, за дозволом Ради Безпеки ООН, або для самооборони.
«Очевидно, що жоден із цих винятків не стосується поточної ситуації. Ми маємо справу з серйозним порушенням міжнародного права, яке вже має серйозні наслідки для Росії, її репутації завдано величезної шкоди. Санкції, запроваджені проти Росії низкою впливових держав, послаблюють російську економіку», – додав юрист.
Він докладно зупинився на заходах, яких вживає російська сторона, щоб відкинути висунуті проти неї звинувачення і які, на думку Хільпода, не є переконливими.
Перший російський аргумент стосується заперечення самої присутності російських військ, але така присутність пізніше була визнана політичним керівництвом Росії.
Інша спроба стосувалася зусиль вищого російського керівництва виправдати інтервенцію – і вже під час такої спроби вони визнали сам факт інтервенції, яка мала місце.
Ще один аргумент – нібито російську інтервенцію було здійснено на прохання президента Януковича. Але «запрошення» Януковича, яке було озвучене Росією, з’явилося у березні 2014 року, коли Янукович уже не перебував на посаді, оскільки був зміщений з неї рішенням українського парламенту, і це жодним чином не може виправдовувати військову інтервенцію.
Сумнівним, на думку юриста-міжнародника, виглядає також теза росіян про необхідність захисту «співвітчизників» за кордоном. Ця теза не може розглядатися як легітимний аргумент для виправдання дій Росії, адже «співвітчизники», про яких ідеться, на момент інтервенції були громадянами України та мали українські паспорти.
«У будь-якому разі йдеться про серйозне порушення міжнародного права. Саме тому держави, які дотримуються міжнародного правопорядку, мають правове зобов’язання щодо невизнання анексії Криму», – наголосив Пітер Хільпод.
