Про це йдеться в розслідуванні програми "Наші гроші".
14 листопада 2018 у Лондоні був опублікований англомовний фільм "Muddy Waters" ("Каламутні води"), знятий британцем Олівером Ріганом. Кіно, залите на однойменний ютюб-канал, де немає інших публікацій, активно рекламується і в соцмережах для української аудиторії.
Головна ідея фільму – довести, що відповідальність за скандальне 20-відсоткове завищення ціни на обладнання для заводу української Федерації футболу несе німецька компанія "Політан". За твердженнями представників ФФУ, саме “Політан” вимагав включити посередника в контракти, відмовляючись без цього надавати технологію і ліцензію на виробництво штучного покриття для футбольних полів.
Читайте також: В період із 2015-го до 2017 року голова ФФУ разом із цивільною дружиною витратили майже 21 мільйон гривень
У ФФУ вчергове підтвердили свою тезу, однак знову не надали жодних письмових доказів.
Натомість у "Polytan" відповіли, що ліцензійна угода не укладена і по сьогодні, та, головне, "Polytan" ніколи не вимагали посередника в угоді із заводом Федерації футболу України.
Не на користь українського замовника говорить кілька фактів. Перший - те, що ані Андрій Павелко, ані будь-то хто з ФФУ так і не продемонстрували письмової вимоги Polytan залучити посередника, натомість у фільмі, який транслює їхні тези, міститься лист німецької компанії, який їм повністю суперечить.
Але є ще одна важлива деталь. Через арабську прокладку постачалося не лише обладнання, скопійоване із заводу Polytan, але й американська установка “Еко Грін”, що перетворює старі шини на гумову крихту і не має жодного стосунку до політанівської технології. Ця машина коштує майже половину всіх витрат на обладнання - понад 3 мільйони доларів.
У листі від компанії-посередника S.D.T. ZTE, наданому Bihus.Info Федерацією Футболу України, роль арабського посередника пояснюється так:
"Під час виконання завдань SDT включали: централізовану закупівлю обладнання, відповідальність за складність обладнання та його належне функціонування разом з іншими компонентами заводу, а також надання консультацій та ноу-хау".
Насправді ж технологічний контроль за обладнанням “Еко Грін” вели ... самі “Еко Грін”. За це керівник українського заводу Андрій Бондаренко навіть публічно дякував президенту “Еко Грін” у травні 2018-го під час презентації нового виробництва.
Під час перевірки інформації щодо реальних обсягів обладнання, які пройшли через компанію-прокладку S.D.T. ZTE, журналісти Bihus.Info виявили, що схема передбачала не разовий, а постійний заробіток. Бо матеріали для виробництва штучного покриття LigaGrass Pro від Politan, тобто нитки для штучної трави, теж постачалися через посередника із Об’єднаних Арабських Еміратів. Ця компанія отримала п’ятирічний дозвіл Міністерства екології України на постачання політанівських ниток для заводу ФФУ.
Раніше повідомлялося, що у Павелка організували закупівлю футбольних газонів з переплатою 70% арабському офшору.
