Якби харківський проспект Генерала Григоренка не впирався в Московський проспект, він би виходив прямо на дорогу, що веде в російський Бєлгород. Харківська влада в ці дні дала потужний сигнал і Бєлгороду, і Москві, і самій Україні. Її рішенням кав'ярня на розі проспекту Григоренка та Московського переїхала на кут Маршала Жукова і Московського проспекту. Цей символізм може зіграти недобрий жарт — вона може стати центром українсько-російської дружби навіть попри бажання власників. Сервіс Google Maps теж миттєво відреагував на перейменування. Вбиваєте "Харків проспект Григоренка", а вам відразу пропонують "Харків проспект маршала Жукова". Така швидкість дозволяє дофантазувати безліч схожих, але більш небезпечних ситуацій.
Хтось може сказати, що нова назва проспекту не утвердилась у свідомості харків'ян, тому міська влада так легко і провела своє рішення про повернення в минуле. Але фоном для цього рішення стали події, які можна виписати стовпчиком під загальною назвою "Повернення минулого і минулих". Тут і заява Ківалова в Одесі про скасування закону про державну мову, тут і судове відновлення юриста Портнова в якості професора Київського національного університету. І тут також, як це не дивно, рішення Баришівського районного суду про скасування ліцензії авіакомпанії SkyUp, ухвалене без експертиз і за позовом однієї невдоволеної польотом пасажирки.
Фоном для цього рішення стали події, які можна виписати стовпчиком під загальною назвою "Повернення минулого і минулих".
Нинішній соціально-політичний фон України вселяє серйозні побоювання щодо майбутнього нашої країни. На виборах перемогла відсутність гасел і обіцянок. Ця відсутність і є основою для нового соціально-політичного фону, де новини про можливе скасування Закону про державну мову, про можливе скасування реєстрації Православної Церкви України, коментарі прес-секретаря президента про обстріл українськими військовими мирних об'єктів і цивільного населення на територіях ОРДЛО здаються просто звичайними новинами, що не впливають на життя країни.
Насправді, кожна така новина – це постріл нам в голову і зайвий доказ, наскільки незахищеною є наша голова. З тріумфального повернення Маршала Жукова на карту Харкова піде цілий потік наступних повернень. Десятки міст і містечок Півдня і Сходу України готові підхопити спочатку "легкі", а потім і більш "важкі" ініціативи, які будуть виходити з Харкова, Одеси і, можливо, інших міст. Результати "зшивання країни" або "зшивання міста" можуть виявитися найнесподіванішими і для країни, і для нас. Поки ми бачимо і відчуваємо тільки те, що величезний пісочний годинник перевернули і почався відлік нового "пісочного" часу. Чи встигне за цей час Баришівський або інший районний суд позбавити державу Україна ліцензії на незалежність – залежить тільки від нас. А ось в тому, що ніякий районний суд не буде повертати зараз проспекту Жукова ім'я Генерала Григоренка, я майже впевнений.