Мій дім, моя в’язниця. В епоху карантину та самоізоляції наша оселя стає не просто прихистком, але й неминучістю

Як не втратити відчуття цінності дому?

Мій дім, моя в’язниця. В епоху карантину та самоізоляції наша оселя стає не просто прихистком, але й неминучістю
Остап Сливинський, поет, перекладач та літературознавець

Так званий паноптикон — легка й прозора в’язниця, вигадана ще у XVIII столітті Джеремі Бентамом — завжди здавалася мені чимось жахливішим, ніж каземати з метровими мурами й маленькими отворами-годівницями у важких дверях. Тюрма, в якій ти постійно, 24 години на добу, перебуваєш під невидимим оком охоронця, є тріумфом усемогутньої влади, що хоче мати доступ до кожної клітини мозку в’язня. Зрештою, сьогодні, в епоху всюдисущого відеоспостереження і реаліті-шоу, це вже не здається чимось таким монструозним, як колись. Можна звикнути до всього, на жаль.

Але було для мене дещо гірше, ніж “паноптикон”. Це — домашній арешт. Ідея Бентама зблідла, коли я прочитав про Галілео Галілея, який впродовж дев’яти років не міг покинути свого дому через присуд інквізиції. Як же так? У цьому була якась глибока помилка, таке брутальне заперечення і приниження всіх людських прав, що з цим просто неможливо було змиритися. Бо одна річ — в’язниця, хай навіть “бентамівська”, яка пхає свої мацаки в найдальші закутки твоєї приватності. Все одно ти — на її ворожій території, й можеш, принаймні, тужити за домом, його затишком і безпекою. А тут? Перетворити дім на в’язницю, позбавити людину останнього притулку, зробити з дому контрольовану ззовні й зсередини установу... Це нестерпно.

І хто б подумав, що 2020 року значній частині населення Землі доведеться пережити на собі це “відчуження дому”, його перетворення на сферу компетенцій держави. Локдаун та різноманітні вимоги самоізоляції, всі ці — називаймо речі своїми іменами — форми домашнього арешту неабияк змінили наше ставлення до власного дому.

Якось у розпал весняного локдауну на одній з вузеньких вулиць міста я став свідком сценки: дві старші жінки, вочевидь, давні знайомі, перемовлялися із вікон своїх помешкань, доки між ними вулицею проходили поодинокі перехожі. Та вулиця і дві квартири були ніби різними світами, сполученими, але водночас щільно розділеними відчиненими вікнами.

Відтоді відчинене вікно стало для мене новим символом дому в нашу “пандемійну” епоху. Воно (і тут байдуже, про яке саме вікно йдеться — реальне чи віртуальне, вікно “зуму” чи “скайпу”) залишає можливість побачити й почути, рятуючи від цілковитої самотності, але водночас закриває можливість руху: через вікно не вийдеш і не ввійдеш. Наш дім стає вітриною недоступної іншості, якщо дивитися знадвору, і келією відчуження, коли дивитися зсередини. Ми відчуваємо, що пливемо в спільному човні, розбитому на мільйони непроникних комірок-домів — може, тому пізніми карантинними вечорами мені так важливо було, щоб у полі зору за вікном залишалося хоча б ще декілька освітлених, як моє, вікон. Це — така собі солідарність розділених.

Зрозуміло, різниця між самоізоляцією й арештом є, і ми — бодай у терапевтичних цілях — мусимо собі весь час нагадувати, що ми, на відміну від бідолахи Галілея — не лише постраждала, але й зацікавлена сторона, а наш дім — не лише в’язниця, але й фортеця. І все ж... Цінність дому для нас найвідчутніша тоді, коли ми можемо його покидати й прагнути до нього повернутися: ніколи його затишок не здається нам таким важливим, як на відстані. Дім — це плід руху, а не статичності.

Цінність дому для нас найвідчутніша тоді, коли ми можемо його покидати й прагнути до нього повернутися.

До того ж руху не лише нашого, але й того, хто на наше запрошення переступає наш поріг, — гостя. Це гість надає форми нашому дому. Подібно до того, як наше “я” набуває рис і динамічності під поглядом іншого, наш дім залишається продовженням нас самих лише тоді, коли ми запрошуємо до нього гостя. Наш дім, як і ми, переживає самотність, коли ми перебуваємо в ізоляції. Це можна порівняти з мовчанням: подовгу не розмовляючи з іншими, людина поступово втрачає динаміку внутрішнього мовлення.

Що ж робити, якщо тривалий час не можемо дозволити собі, щоб хтось переступив наш поріг? Дехто вдосконалює, дооблаштовує дім, додає в нього те, чого, на його думку, бракувало, і це правильно: адже дім мусить перебувати у постійному становленні. Але цього не досить. Треба наважитися, щоб у домі з’являлися елементи, які міг би принести туди хтось інший, не ви. Лише будучи хоча б на крихту “не нашим”, дім залишатиметься справді нашим. Лише тоді наш дім буде для нас співрозмовником.

Що ж нас чекає попереду в наших взаєминах із домом? Можливо, якесь переосмислення понять комфорту й затишку? Можливо, ми навчимося по-справжньому бути зі своєю оселею (а не лише бути “в ній”, як у суто ужитковій оболонці).

А ще, можливо, ми стоїмо на порозі нового, глибшого уявлення про гостинність: ймовірно сьогодні, коли гостювання стає рідкісною і цінною подією, ми знову навчимося сприймати гостя як посланця долі, щоб відкривати тепло нашого дому назустріч його теплу.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Подробиці
За добу ЗСУ знищили 330 окупантів, 14 танків та 26 бойових броньованих машин противника

Українська армія з початку війни затрофеїла понад 1000 одиниць ворожої техніки.

06.10
Подробиці
По Запоріжжю окупанти випустили сім ракет, зруйновані багатоповерхівки, є загиблі та поранені

Вранці під час повітряної тривоги вибухи лунали також у Харкові, на Дніпропетровщині та Хмельниччині.

06.10
Подробиці
Разом з відступом окупантів тікають і їх поплічники – зі Сватового виїхали три автобуси колаборантів

У Рубіжному росіяни ввели комендантську годину, бо дуже бояться українських диверсантів та партизанів.

06.10
Подробиці
Суддю з російським паспортом відрахували зі штату Верховного Суду

На сайті президента зареєстровано петицію про позбавлення його громадянства України.

05.10
Подробиці
Нардепу від ОПЗЖ повідомлено про підозру у державній зраді

ДБР встановило, що депутат розміщував у ЗМІ пропагандистські матеріали на шкоду Україні.

05.10
Люди і проблеми
Фото pivnich.org.ua

Юристи радять повідомляти правоохоронні органи про такі незаконні побори.

05.10
Спецтема
Українські школярі Олександра, Платон та Микола в бельгійській школі.

Понад 600 тисяч школярів перебувають сьогодні за межами нашої країни. За даними Міністерства освіти, найбільше маленьких українців - у Польщі та ФРН. Як їм там ведеться?

05.10
Подробиці
Мінус 200 окупантів, 4 гелікоптери та 11 танків. Генштаб оновив дані про втрати ворога за останню добу

Найбільших втрат противник зазнав на Краматорському та Криворізькому напрямках.

05.10
Подробиці
Генштаб підтвердив звільнення ще 8 населених пунктів на Херсонщині

Щоб уповільнити контрнаступ ЗСУ, окупанти намагаються знищити мости та переправи.

05.10
Люди і проблеми
Фото  facebook.com/zahidnuy.kordon

Усього з початку повномасштабної війни з України намагалися незаконно виїхати понад 8000 чоловіків віком від 18 до 60 років.

04.10
Подробиці
Фото УАФ

Футбольні чиновники висловлюють впевненість, що до 2030 року війна в Україні, затіяна росією, завершиться.

04.10
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ворог дезорієнтований, а ситуація зараз може розвиватися за кількома сценаріями, які не надто приємні для росіян.

04.10
Пригоди
Фото facebook.com/dshv25opdbr

Рівень інтелекту багатьох росіян коливається між підлогою і плінтусом.

04.10
Cтиль життя
Інавгурація МУРАЛУ Звернення до України

Спільна операційна програма Румунія – Україна відзначає День європейського співробітництва 2022 подією-маніфестом, присвяченою Україні та українському народу, з метою передачі послання солідарності в унікальному форматі, через сучасне мистецтво муралу.

04.10
Подробиці
Фото New Day.

Представник Банкової заявив, що "всі п'яті колони мають згоріти в цій війні повністю".

04.10
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Це може означати, що ядерну зброю везуть на фронт, або це може бути спробою диктатора погрожувати і залякувати Захід.

04.10
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

51-річний винахідник спровокував скандал дописами про війну в Україні.

04.10
Подробиці
Фото Валентина Резніченка у Telegram.

Обстріли пошкодили школу, аптеку, промислове підприємство, зерновий елеватор, крамниці та адмінбудівлі.

04.10
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології доводить, що більшість українців з оптимізмом дивляться у майбутнє країни.

03.10
Подробиці
ЗСУ відбили 5 атак, збили штурмовик та гелікоптер противника і звільнили ще одне село на Херсонщині

Глава Чечні Рамзан Кадиров заявив про намір відпустити на фронт трьох своїх неповнолітніх синів.

03.10
Подробиці
Уродженець Львівщини воював у лавах окупантів проти ЗСУ

Документи запроданця знайшли на деокупованій території неподалік Ізюму.

03.10
показати більше