Мій дім, моя в’язниця. В епоху карантину та самоізоляції наша оселя стає не просто прихистком, але й неминучістю

Як не втратити відчуття цінності дому?

Мій дім, моя в’язниця. В епоху карантину та самоізоляції наша оселя стає не просто прихистком, але й неминучістю
Остап Сливинський, поет, перекладач та літературознавець

Так званий паноптикон — легка й прозора в’язниця, вигадана ще у XVIII столітті Джеремі Бентамом — завжди здавалася мені чимось жахливішим, ніж каземати з метровими мурами й маленькими отворами-годівницями у важких дверях. Тюрма, в якій ти постійно, 24 години на добу, перебуваєш під невидимим оком охоронця, є тріумфом усемогутньої влади, що хоче мати доступ до кожної клітини мозку в’язня. Зрештою, сьогодні, в епоху всюдисущого відеоспостереження і реаліті-шоу, це вже не здається чимось таким монструозним, як колись. Можна звикнути до всього, на жаль.

Але було для мене дещо гірше, ніж “паноптикон”. Це — домашній арешт. Ідея Бентама зблідла, коли я прочитав про Галілео Галілея, який впродовж дев’яти років не міг покинути свого дому через присуд інквізиції. Як же так? У цьому була якась глибока помилка, таке брутальне заперечення і приниження всіх людських прав, що з цим просто неможливо було змиритися. Бо одна річ — в’язниця, хай навіть “бентамівська”, яка пхає свої мацаки в найдальші закутки твоєї приватності. Все одно ти — на її ворожій території, й можеш, принаймні, тужити за домом, його затишком і безпекою. А тут? Перетворити дім на в’язницю, позбавити людину останнього притулку, зробити з дому контрольовану ззовні й зсередини установу... Це нестерпно.

І хто б подумав, що 2020 року значній частині населення Землі доведеться пережити на собі це “відчуження дому”, його перетворення на сферу компетенцій держави. Локдаун та різноманітні вимоги самоізоляції, всі ці — називаймо речі своїми іменами — форми домашнього арешту неабияк змінили наше ставлення до власного дому.

Якось у розпал весняного локдауну на одній з вузеньких вулиць міста я став свідком сценки: дві старші жінки, вочевидь, давні знайомі, перемовлялися із вікон своїх помешкань, доки між ними вулицею проходили поодинокі перехожі. Та вулиця і дві квартири були ніби різними світами, сполученими, але водночас щільно розділеними відчиненими вікнами.

Відтоді відчинене вікно стало для мене новим символом дому в нашу “пандемійну” епоху. Воно (і тут байдуже, про яке саме вікно йдеться — реальне чи віртуальне, вікно “зуму” чи “скайпу”) залишає можливість побачити й почути, рятуючи від цілковитої самотності, але водночас закриває можливість руху: через вікно не вийдеш і не ввійдеш. Наш дім стає вітриною недоступної іншості, якщо дивитися знадвору, і келією відчуження, коли дивитися зсередини. Ми відчуваємо, що пливемо в спільному човні, розбитому на мільйони непроникних комірок-домів — може, тому пізніми карантинними вечорами мені так важливо було, щоб у полі зору за вікном залишалося хоча б ще декілька освітлених, як моє, вікон. Це — така собі солідарність розділених.

Зрозуміло, різниця між самоізоляцією й арештом є, і ми — бодай у терапевтичних цілях — мусимо собі весь час нагадувати, що ми, на відміну від бідолахи Галілея — не лише постраждала, але й зацікавлена сторона, а наш дім — не лише в’язниця, але й фортеця. І все ж... Цінність дому для нас найвідчутніша тоді, коли ми можемо його покидати й прагнути до нього повернутися: ніколи його затишок не здається нам таким важливим, як на відстані. Дім — це плід руху, а не статичності.

Цінність дому для нас найвідчутніша тоді, коли ми можемо його покидати й прагнути до нього повернутися.

До того ж руху не лише нашого, але й того, хто на наше запрошення переступає наш поріг, — гостя. Це гість надає форми нашому дому. Подібно до того, як наше “я” набуває рис і динамічності під поглядом іншого, наш дім залишається продовженням нас самих лише тоді, коли ми запрошуємо до нього гостя. Наш дім, як і ми, переживає самотність, коли ми перебуваємо в ізоляції. Це можна порівняти з мовчанням: подовгу не розмовляючи з іншими, людина поступово втрачає динаміку внутрішнього мовлення.

Що ж робити, якщо тривалий час не можемо дозволити собі, щоб хтось переступив наш поріг? Дехто вдосконалює, дооблаштовує дім, додає в нього те, чого, на його думку, бракувало, і це правильно: адже дім мусить перебувати у постійному становленні. Але цього не досить. Треба наважитися, щоб у домі з’являлися елементи, які міг би принести туди хтось інший, не ви. Лише будучи хоча б на крихту “не нашим”, дім залишатиметься справді нашим. Лише тоді наш дім буде для нас співрозмовником.

Що ж нас чекає попереду в наших взаєминах із домом? Можливо, якесь переосмислення понять комфорту й затишку? Можливо, ми навчимося по-справжньому бути зі своєю оселею (а не лише бути “в ній”, як у суто ужитковій оболонці).

А ще, можливо, ми стоїмо на порозі нового, глибшого уявлення про гостинність: ймовірно сьогодні, коли гостювання стає рідкісною і цінною подією, ми знову навчимося сприймати гостя як посланця долі, щоб відкривати тепло нашого дому назустріч його теплу.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Вони чекали великого бою, а він закінчився не розпочавшись.

21.12
Cпорт
Фото dynamo.kiev.ua

Наша команда розпочне шлях на мундіаль номінально домашнім поєдинком проти футболістів Франції або Хорватії.

21.12
Подробиці
Фото: вікіпедія

Твердо вживати спиртне співак почав від початку війни.

21.12
Люди і проблеми
Фото facebook.com/gas.tso.ua

Газ не має запаху, а щоб своєчасно виявити його витік, додають одорант - сірковмісну речовину.

21.12
Подробиці
Фото: УАФ

Захисник загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.

21.12
Подробиці
Фото: Київ Інфо

Лише від 1 січня до 30 листопада цього року від авіаційних бомб загинув 341 мирний житель.

21.12
Подробиці
Скрін з відео

Швидкість впровадження інновацій у війні безпілотників в Україні схожа на темпи розвитку авіації під час Першої світової війни.

20.12
Подробиці
Ракетний удар по Києву: яку ціль переслідували окупанти

Атакуючи столицю, Путін намагається тиснути на українців, вважає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

20.12
Подробиці
Фото: telegram.org

Чинний канцлер Німеччини намагається використати примирення Києва та Москви для збільшення власного політичного рейтингу напередодні дострокових парламентських виборів 23 лютого.

20.12
Подробиці
Фото: telegram.org

Сотні солдатів КНДР загинули в Курській області РФ. Вранці 15 грудня Росія кинула сотні північнокорейських військових на штурм уздовж лівого флангу оборони ЗСУ в Курській області.

20.12
Подробиці
ATACMS вдарили по військових у Рильську Курської області: РФ це приховує

ЗСУ сьогодні, 20 грудня, атакували місто Рильськ у Курській області. Під удар потрапили скупчення військових. Атаку здійснили за допомогою ракет ATACMS.

20.12
Подробиці
Фото: Нацполіція

Слідчі Нацполіції оголосили підозру директору музичного лейбла, яка ошукала спадкоємців відомого музиканта майже на 1,5 мільйона гривень.

20.12
Подробиці
Фото ТСН.

У Тернополі командир 211-ї понтонно-мостової бригади Олег Побережнюк вийшов з-під варти під заставу.

20.12
Подробиці
Фото архівне, з відкритих джерел

Російський диктатор Володимир Путін хоче сісти за стіл переговорів з новообраним президентом США Дональдом Трампом на рівних. Два лідери зустрінуться наступного року.

20.12
Cпорт
Фото shakhtar.com

Над Маріо Пушичем, головним тренером гірників, згустилися хмари. Йому готують заміну.

20.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

На аеродромі у Московській області вибухнув російський військово-транспортний літак Ан-72. ГУР обіцяє відплату окупантам за кожен воєнний злочин.

20.12
Люди і проблеми
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Виплати нарахують автоматично. Отримані гроші можна витратити на теплий одяг і взуття для дітей або на їжу, комуналку чи інші потреби.

20.12
Подробиці
Фото: facebook.com/koordshtab

Тіла 503 полеглих оборонців України повернули додому сьогодні, 20 грудня: 403 захисників загинули на Донецькому напрямку.

20.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Думка про те, що росіяни у сильній позиції – хибна, вважають у Білому Домі.

20.12
Люди і проблеми
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Надавач послуги виправдовувався, що в усьому винен... комп'ютерний збій.

20.12
Подробиці
Фото my.ua.

"Слуга народу" Каптєлов заявив, що "задекларував все, чого вимагає закон", а про російське майно родини йому невідомо.

20.12
Подробиці
Фото: Міноборони

Роботизовані системи на фронті діють давно, але усіх разом їх запустили вперше.

20.12
Люди і проблеми
Фото freepik.com

У такий спосіб НБУ хоче боротися з дроперами, які використовують рахунки для незаконної діяльності.

20.12
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Частина українських воїнів не змогла вийти з оточення. Утім, військові це спростовують.

20.12
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Диктатор впевнений, що Україна виснажена, а Захід от-от перестане надсилати допомогу.

20.12
показати більше