Про те, що Жданок співпрацювала з ФСБ, стало відомо після витоку листування з електронної пошти депутатки. З 2005 року Жданок спілкувалася зі співробітником петербурзького управління ФСБ Дмитром Гладеєм і регулярно зустрічалася з ним у Європі та Росії. Про це у своєму розслідуванні розповіли The Insider, Delfi та Re: Baltica.
Жданок та ФСБ: як спецсліжба використовувала євродепутатку
У квітні 2010 року Жданок відправила Гладею проект плану просування святкування в Латвії Дня Перемоги. У цьому ж листі депутатка попросила співробітника спецслужби про виділення їй коштів на придбання георгіївських стрічок та створення документального фільму про цей захід.
У 2013 році ще одним адресатом Жданок стала людина на ім'я Сергій Красін - за даними розслідувачів, це псевдонім, а справжнє його ім'я Сергій Бельтюков, чинний офіцер ФСБ із Санкт-Петербурга.
У 2014 році депутатка, як з'ясували розслідувачі, допомогла ще одному співробітнику ФСБ Артему Кураєву отримати шенгенську візу для відвідування Європарламенту. Для цього Жданок подала заяву до посольства Бельгії у Москві.
У 2022 році Жданок (мабуть, за завданням) проголосувала проти резолюції Європарламенту, яка засуджує вторгнення Путіна до України.
Жданок відреагувала на звинувачення
Сама Жданок повідомила розслідувачам, що познайомилася із Дмитром Гладеєм "на початку 1970-х років на турбазі на Північному Кавказі, де вони вчилися кататися на лижах". За її словами, вона не була в курсі, що спілкувалася зі співробітниками ФСБ. Вона не захотіла коментувати зміст листів.
"Хочу звернути увагу суспільства на те, що злом приватної електронної пошти без дозволу правоохоронних органів неприпустимий. Це кваліфікується як викрадення персональних даних, що є злочином", – заявила Жданок у своїй оприлюдненій заяві.
Цього року політикиня не братиме участі у перевиборах до Європарламенту, тож позбудеться імунітету.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
