Останніми тижнями частота та щільність ударів Сил оборони України по анексованому Криму значно збільшилися – атаки відбуваються щодня, з них результативних більше, ніж у попередні місяці. Як це пов'язано з тривалим проріджуванням російської протиповітряної оборони на Кримському півострові, а також із появою в України нових засобів ураження, розбиралися Крим.Реалії.
РФ вивезла всю бронетехніку з найбільшої бази зберігання, - OSINT-аналітик
По півострову прилітає кожен день
У листопаді атаки по російських військових об'єктах в анексованому Криму стали відбуватися частіше, ніж у попередні місяці, Україна також завдала ударів по енергетичних об'єктах та стратегічних підприємствах.
У неділю, 23 листопада, командир Центру Сил безпілотних систем (СБС) Роберт «Мадяр» Бровді повідомив про нанесення нових ударів по військовій інфраструктурі Росії на Кримському півострові.
За його словами, «птахи» СБС «відвідали» хімічний завод «Бром» у Красноперекопську, який працює на військово-промисловий комплекс РФ, а також влучили по низці енергооб'єктів, критичних для енергосистеми.
«Красноперекопська підстанція – один із ключових вузлів енергосистеми окупованого півострова», – зазначив Бровді. Він додав, що ночі 22 та 23 листопада були для росіян «гучними», а ситуація на півострові ускладнюється дефіцитом палива.
На опублікованому відео зазначено, що удари завдавалися 21 листопада. Телеграм-канал «Кримський вітер» тоді написав, що одразу після опівночі у Красноперекопську було чути п'ять-шість вибухів і стрілянину, а також звук пролітаючих дронів.
Вранці «Кримський вітер» повідомив, що уражена підстанція 220 кВ «Красноперекопськ», розташована біля Кримського содового заводу. Ця підстанція є вузловим елементом енергосистеми півострова, одним із ключових магістральних вузлів.
У п'ятницю, 21 листопада, Головне управління розвідки Міноборони України заявило про удар по російському вертольоту Ка-27, а також по низці РЛС на території анексованого Криму, опублікувавши відповідне відео.
Як стверджують у відомстві, внаслідок атаки було знищено:
корабельний багатофункціональний вертоліт Ка-27;
аеродромний радіолокаційний комплекс «Ліра-А10»;
РЛС 55Ж6У «Небо-У»;
РЛС «Небо-СВ» у купольній конструкції;
РЛС П-18 «Терек».
Раніше внаслідок кількох ударів зазнала пошкоджень Сакська ТЕЦ, повідомляв український проєкт Dnipro Osint. На опублікованому супутниковому знімку видно суттєві пошкодження частини головної споруди – машинного залу – на території енергетичного об'єкта.
Діри в російському ППО і нове озброєння ЗСУ
«Нарощування ударів по об'єктах у Криму та зростання результативності атак свідчить насамперед про зміни в російській системі протиповітряної оборони на півострові, насамперед про її ослаблення. Сили оборони України за попередні місяці знищили десятки радіолокаційних станцій та низку зенітних ракетних комплексів. Очевидно, Росія не встигає поповнювати втрати, і в ППО з'являються «дірки», якими успішно користуються українські військові», – поділився думкою з Крим.Реалії на умовах анонімності військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ.
Також експерт вважає, що удари, які завдаються по енергоструктурі – нафтобазах та електропідстанціях – знижують логістичні можливості російських військ.
«Коли паливо ніде зберігати, бензовозам доводиться проїжджати зайві десятки і сотні кілометрів від поки що доступних баз зберігання. Те саме і з енергопостачанням – це теж один із видів забезпечення бойових дій, зокрема тилових підрозділів», – акцентує експерт-кримчанин.
Можливу причину зростання результативності атак по кримських об'єктах, Крим.Реалії на умовах анонімності прокоментував капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.
«Ослаблення російської ППО – один із головних факторів, але я хотів би відзначити посилення бойових можливостей Сил оборони України (СОУ). Застосовуються нові типи озброєння, і анексований Крим став полігоном для їхнього випробування», – зазначає офіцер запасу.
На думку колишнього військового розвідника, якщо українським дронам та ракетам вдається прорвати кримську протиповітряну оборону, яка поступається хіба що московській, то на просторах Росії, де система ППО в рази слабша, «засобам ураження з маркуванням «Зроблено в Україні» не буде перешкод».
