Подія: Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову Фонду держмайна України до ТОВ "ЕСУ" у справі про розірвання договору купівлі- продажу акцій "Укртелекому". Рішення з'явилося в Єдиному реєстрі судових рішень.
Деталі і коментарі: У 2011 році компанія "ЕСУ", яка належить Рінату Ахметову, купила у Фонду держмайна 92,79% акцій "Укртелекому" за 10,5 млрд гривень. У травні 2017 року ФДМУ звернувся до Господарського суду Києва з позовом до "ЕСУ" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення з відповідача 2,17 млрд гривень пені. ФДМУ вказував, що "ЕСУ", як покупець, порушив умови приватизаційного договору. Інвестиційний план передбачав внесення протягом п'яти років інвестицій в "Укртелеком" у сумі не менше $450 млн, але "ЕСУ" цього не зробив. Окрім того, за даними ФДМУ, покупець не створив та не передав у державну власність телекомунікаційну мережу спеціального призначення.
У жовтні 2017 року Господарський суд Києва задовольнив позов ФДМ і вирішив повернути 92,791% пакет акцій "Укртелекому" в державну власність та стягнути 2,17 млрд грн пені з "ЕСУ" за невиконання інвестиційних зобов'язань. Згодом це рішення підтвердив апеляційний господарський суд. Але у 2018 році Верховний суд задовольнив касаційну скаргу "ЕСУ" і направив справу на повторний розгляд суду першої інстанції. І ось Господарський суд Києва нещодавно вирішив, що вимога Фонду держмайна про повернення пакету акцій "Укртелекому" у державну власність є безпідставною. Щоправда, це рішення може бути оскаржене в апеляційній інстанції.
У справі про приватизацію "Укртелекому" є чимало підводних каменів. Так, експерти стверджують, що держава фактично нічого за цю компанію не отримала. Бо більшість коштів на її купівлю Ахметов позичив у двох держбанках і досі їх не повернув. Лише на початку цього року Госпсуд Києва зобов'язав компанію "ЕСУ" заплатити Укрексімбанку 2,7 млрд грн у справі про прострочені облігації. Окрім того, є інформація, що приватизація "Укртелекому" відбулася за заниженою щонайменше на 1,6 млрд гривень ціною. "Укртелеком" — це стратегічне підприємтво у власності якого знаходяться магістральні телефонні лінії, фактично весь зв'язок. На мою думку, його взагалі не мали б виставляти на приватизацію", — розповів "Експресу" юрист Ростислав Кравець.