Подія: Британська бібліотека виклала електронну копію єдиного вцілілого рукопису Вільяма Шекспіра — уривок із п’єси "Сер Томас Мор".
Деталі та коментарі: Як повідомила установа в офіційному блозі, рукопис із кодовою назвою Harley MS 7368 є єдиним підтвердженим прикладом рукописного драматургічного доробку Шекспіра. "Жодна з інших його п’єс не була передана нам таким чином. Більше того, на цих сторінках ми можемо побачити Шекспіра як майстра в процесі роботи: за написанням, складанням і виправленням свого тексту. Рукопис немовби відкриває нам вікно в драматичне мистецтво", — зазначає історик Джуліан Харісон.
П’єса "Сер Томас Мор" була написала наприкінці XVI — на початку XVII століття. У ній йдеться про католицького мученика, який став лорд-канцлером Англії за часів короля Генріха VIII. Твір не завжди зараховують до шекспірового творчого спадку, адже ще до початку XIX століття його авторство приписували бардові Ейвону.
Фото British Library
Дослідники переконані, що цю п’єсу, як і багато інших творів тієї доби, писали кілька різних драматургів. Автором основної частини називають Ентоні Мундея. Дослідники припускають, що йому допомагав друкар Генрі Четтл, а також Томас Деккер та, ймовірно, Томас Хейвуд. "Вчені переконані, що почерк ще одного писаря, який в рукописі названий "Рукою D", може належати Шекспірові", — повідомляють у Британській бібліотеці.
Автором кількох сторінок рукопису "Сера Томаса Мора" Шекспіра назвали ще в 1871 році, після порівняння почерків із шістьома іншими підписами драматурга. Йому приписали створення частини, в якій описано сцену народного бунту. Джуліан Харісон припускає, що п'єса "Сер Томас Мор", ймовірно, не була поставлена на сцені за життя її авторів. Єлизаветському цензорові Едмунду Тілні п’єса не подобалася, і її, найімовірніше, заборонили публічно демонструвати. Після цього рукопис перейшов до бібліотеки Харлі.
Цікаво, що раніше дослідник Пьотр Плехач із Чеської академії наук за допомогою штучного інтелекту зіставив текст п’єси "Генріх VIII" із літературними стилями Вільяма Шекспіра та англійського драматурга Джона Флетчера. Для підвищення точності аналізу Плехач також порівняв текст зі стилем іншого автора — Філіпа Масінгера, якого теж вважають співавтором п’єс Шекспіра. Результати показали, що саме Флетчер може бути ймовірним автором половини тексту п’єси, яку досі приписують Шекспіру.
Як відомо, Вільяма Шекспіра вважають автором принаймні 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, п'яти поем і циклу зі 154 сонетів.
