Минулий рік став найтеплішим в Україні з 1881-го. Середня температура повітря у Києві за останні 139 років зросла приблизно на 3°С, і це зростання — більше, ніж загалом на земній кулі (1 — 1,2 градуса). Лише уявіть: температура повітря у Києві стала приблизно такою, якою була наприкінці XIX ст. в Одесі, а в Одесі — як колись у Бухаресті. Такі рекорди — не виняток також для інших регіонів України, про що ми зараз докладно розкажемо.
— То як змінюється клімат в Україні?
— Найкраще зміни клімату можна відстежити за температурою повітря. Вона невпинно зростає, особливо з кінця 1990-х років. З 2007-го середня річна температура повітря в Україні зросла на півтора градуса, порівняно з кліматичною нормою, — каже Віра Балабух, кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеоінституту. — У деякі роки цей показник перевищував 2 градуси. Нагадаю, що підвищення середньорічної температури на одну десяту градуса збільшує теплий період у році на один день. Загалом, за даними кліматичної платформи NOАА, Україна належить до регіонів планети, де протягом останніх 30 років зміна середньої річної температури повітря відбувалась найвищими темпами. В останні роки ці темпи випереджали зростання глобальної температури подекуди навіть втричі!
— Чому так?
— Це пов’язано з особливостями континентального типу клімату, — каже Світлана Бойченко, докторка геоографічних наук, кліматологиня. — Наприклад, зараз пояс субтропічних антициклонів, які формують середньоазійські пустелі й пустелю Сахару, зміщується у напрямку помірних широт (Україна розташована в помірних широтах. — Авт.). І, власне, приносить нам клімат, притаманний для цього поясу. Те, що цей пояс заходить глибше в наші широти, пов’язано з глобальним потеплінням, унаслідок якого зменшився температурний перепад між екватором та полюсом.
— Як змінюються пори року в Україні?
В. Балабух:
— Найбільш інтенсивне зростання температури відбувається у зимовий та літній періоди. Середня за зиму температура впродовж останніх десятиліть підвищилась на всій території України (порівняно з попереднім 30-річним періодом): від 0,5 — 1 градуса на півдні до 1,5 — 1,8 градусів на Поліссі та північному сході. Цьогоріч у першій декаді січня температура в Київській і Чернігівській областях була такою, як мала би бути в середині березня. Або такою, як мала би бути в січні в степовому Криму. А на Львівщині січнева температура цьогоріч — така, як у цей період бувала на південному узбережжі Криму.
Цьогоріч у першій декаді січня температура в Київській і Чернігівській областях була такою, як мала би бути в середині березня. Або такою, як мала би бути в січні в степовому Криму.
Кількість зимових днів (коли температура за добу має мінусове значення) також скорочується. Метеорологічною зимою, скажімо, в Києві вважається період, коли середня температура є нижча за нуль впродовж 5 днів поспіль. Такий період у столиці був у листопаді — 8 днів. У грудні морозні дні були (7), але не поспіль. У першій декаді січня було лише три такі дні. Це величезна аномалія. У 1961 — 1990 роках зима тривала приблизно 100 днів, у 1981-2010-х — 90 днів.
Літо в Україні стало теплішим на 1 градус. А в західних областях та деяких районах південних і центральних областей ці зміни перевищили навіть 1,5 градуса. Це зумовило зростання тривалості спекотного періоду. Літо стало довшим за рахунок весняних та осінніх місяців. У деяких регіонах воно стало довшим приблизно на місяць. До речі, надалі, за даними кліматичних моделей, спостерігатиметься суттєве зростання температури саме в осінні місяці.
Надалі, за даними кліматичних моделей, спостерігатиметься суттєве зростання температури саме в осінні місяці.
— Де температура повітря торік зростала найбільше?
— На заході України, де середня за рік температура повітря перевищила багаторічні середні значення на 2 — 2,5 градуса.
— Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії, у 2019-му випало лише три чверті норми опадів...
— Так, карта аномалій опадів за рік показує, що майже в усіх регіонах України — дефіцит опадів, який сягає 20 — 30% річної кількості. Це створює загрозу для джерел питної води, підвищує ризик пожеж у лісах і на торфовищах. Крім того, така мала кількість опадів може негативно позначитись на урожайності, зокрема, озимих культур. А снігова шапка, яка майже відсутня на території України, важлива для річок України, більшість з яких мають власне снігове живлення. Тож як наслідок — річки мілітимуть. Прогнозуємо також зменшення кількості питної води, що зрештою вже актуально для України.
С. Бойченко:
— Чи не найбільшим викликом для нас вважаю саме зміни в режимі зволоження і перерозподілі кількості атмосферних опадів за сезонами й по території України. Доволі часті тепер ситуації, коли тривалий час відсутні опади, а потім стаються потужні зливи. А це вже загроза підтоплень міст і сіл.
— Якої зими нам очікувати далі?
— Попри глобальне потепління, у нас тепер внаслідок природних змін циклічностей (пов’язаних, зокрема, із рухом повітряних мас) мала би знижуватись температура повітря. Що це може означати? На фоні теплих зим (їх провокують процеси глобального потепління) будуть також прояви сильного похолодання — їх провокуватимуть повітряні маси, що приноситимуть морози.
В. Балабух:
— Якщо станеться арктичне вторгнення із сильними морозами, то це матиме ледь не фатальний вплив на рослини, які взимку так і не припинили вегетацію або поновили її внаслідок теплого періоду.
Дякуємо, що прочитали цей тексту газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
До вашої уваги також текст про наслідки окислення води у Тихому океані
