Суд у справі “Мельник проти України” встановив, що правоохоронці, вимагаючи зізнання від Миколи Мельника, застосовували силу, а потім на його скарги про катування не провели ефективного розслідування. Крім того, заявника утримували в неналежних умовах у виправних колоніях. А ще були порушені його права на справедливий суд.
12 років тому Миколу Мельника затримали, запідозривши у пограбуванні. Працівники Деснянського відділу міліції, щоб домогтися самовикривальних показань, катували чоловіка.
“У мене було орендоване складське приміщення. Позичив його своїм знайомим для зберігання їхнього майна, — розповідає Микола Мельник свою версію тих подій. — Це майно, вартістю кілька мільйонів гривень, кудись вивезли. А мене затримали правоохоронці й протягом 20 годин били кулаками, ногами, металевими предметами, головою об стіну, душили до непритомності... Якби не підписав явку з признанням вини, вбили б і викинули десь посеред лісу. Я не порушував закону, та відсидів понад вісім років у в’язниці”.
Якби не підписав явку з признанням вини, вбили б і викинули десь посеред лісу.
“Затримання заявника не було задокументоване, — розповідає Віталія Лебідь, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ, яка представляла заявника у ЄСПЛ. — Лише після отримання явки з признанням вини, наступного дня, йому вручили повідомлення про підозру”.
Юристка каже, що чоловік прийшов із видимими тілесними ушкодженнями в суд та поскаржився на застосування сили стосовно нього, утім кримінального провадження щодо працівників міліції не розпочали. Прокурор ініціював лише дисциплінарне провадження. А в червні 2009 року Миколу Мельника визнали винним. Суд призначив покарання — 10 років ув’язнення з конфіскацією всього майна. Апеляційна та касаційна інстанції залишили вирок у силі.
Тож понад вісім років чоловік відбував покарання в трьох виправних колоніях — у камерах, де на одну особу виділялося менш ніж 2 кв. м, де давали поганої якості воду та їжу. Зрештою, ЄСПЛ зауважив, що у виправній колонії в Білій Церкві ув’язненому доводилося, за його словами, важко працювати у пральні — прасувати майже 800 кілограмів білизни на день.
У Миколи Мельника конфіскували все майно. “Мене виписали з квартири. Помешкання продали, — каже чоловік. — І тепер я живу в родичів”.
До слова, перша заява Миколи Мельника була подана у ЄСПЛ 2010 року. Тож розгляд тривав дев’ять років.
“Зрештою Європейський суд постановив виплатити заявникові справедливу компенсацію в розмірі 11 000 євро, — каже Віталія Лебідь. — За катування затриманого ніхто не був покараний. Після рішення ЄСПЛ є підстави знову ініціювати цей процес”.
“Спершу хочу отримати виправдальний вирок, — розповідає Микола Мельник. — А після цього домагатися покарання для причетних до злочинів проти мене. Готовий до різних перешкод і погроз. Та маю обстоювати свої права”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також подробиці скандалу щодо заяви канадського професора про Голодомор
