Німеччина передала Збройним силам України дві системи протиповітряної оборони Patriot та вже дев'ятий комплекс ППО Iris-T. Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час відкриття засідання Контактної групи з питань оборони України, пише Corriere della Sera.
В Росії заявили, що Польщу створив Ленін: миттєва реакція Варшави
Ці системи стануть суттєвою підмогою для нашої ППО
"З моменту нашої останньої зустрічі ми значно посилили ППО України, зокрема завдяки поставці двох систем Patriot, обіцяних у серпні, що стало можливим завдяки нашим норвезьким партнерам, а також поставці дев'ятої системи Iris-T", – заявив Пісторіус.
За його словами, наступного року Берлін передасть "значну кількість" ракет AIM-9 Sidewinder для посилення ППО України.
Крім того, він зазначив, що Німеччина виділила Україні додаткові 200 мільйонів доларів на закупівлю критично важливої зброї та боєприпасів з арсеналів США через механізм PURL НАТО.
Німецький зенітний комплекс IRIS-T разом з системами NASAMS та Patriot став основою українського “щита”, що захищає міста та стратегічні обєкти від російських обстрілів. Ця система показала себе ефективним та надійним засобом, що здатен перехопити усі види аеродинамічних цілей включаючи самі сучасні російські малопомітні крилаті ракети Х-101.
Ця система здатна перехоплювали "Шахеди" та малопомітні ракети Х-101
Конструктивно ракету можна поділити на чотири секції: систему наведення в носовій частині, бойову частину, ракетний двигун та систему управління вектором тяги розміщену в задній частині.
Довжина ракети складає 2900 мм при діаметрі у 127 мм, а вага становить 88 кілограмів. Фюзеляж та ракетний двигун виготовлені із надлегких композитних матеріалів для зменшення ваги.
Бойова частина ракети уламкова, з готовими уражаючими елементами. Її загальна маса складає 11,4 кілограми. Вона ініціюється контактним підривачем при прямому влучанні або ж радіолокаційним безконтактним детонатором при близькому прольоті поряд з ціллю.
В ході розробки німецька компанія Diehl Defence виступила головним підрядником проєкту та взяла на себе розробку тепловізійної ГСН та модулю наведення ракети. У той же час швецька Saab виступила розробником модулю обробки данних, італійська FiatAvio розробила ракетний двигун, а грецька Pyrkal надала бойову частину.
Станом на квітень 2022 року в розробці також знаходиться третій варіант ракети дальнього радіусу дії IRIS-T SLX, що має отримати спарену тепловізійну та радіолокаційну ГСН та зможе перехоплювати цілі на дальності до 80 км та висоті у 30 км.
