Україна є одним з європейських лідерів за запасами бурштину, основні поклади якого зосереджені на Поліссі — у лісах на території Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Офіційно тут видобувають близько 4 тонн "сонячного каменю", але реально — тобто, незаконно, за різними підрахунками, — до 300 тонн.
Території, вкриті численними ямами, оперезані териконами і каналами, з яких качають воду, я побачила на Рівненщині, в одному з сіл Дубровицького району. В одних ямах ще є вода — значить, нащодавно тут "мили бурштин". Інші ями вже без води, затягнуті шаром піску і мулу, піднятого помпами з-під землі. Мертва земля. Якийсь місячний пейзаж...
Мій гід з місцевих наполегливо просить не фотографувати його і не називати ім'я. Каже, що для тутешніх незаконний видобуток бурштину — єдиний заробіток. І що бурштиновий бізнес має "дах" у вищих ешелонах влади. І хоча час від часу тут бувають з облавами правоохоронці, нічого по суті не змінюється.
До слова, нині за нелегальний видобуток бурштину в Україні накладають штраф до 10 тисяч гривень або засуджують нелегальних копачів до умовних строків покарання. Міністерство екології виступає за те, аби була посилена адміністративна та кримінальна відповідальність.
"Отут було поле колись, — окреслює велике коло рукою провідник. — Потім його поділили на паї, а потім — скупили за безцінь у людей, щоб вести видобуток".
Мій гід схиляється над краєм ями, збирає щось дрібне, протягує мені. Це — дрібні камінці бурштину. Червоні, жовті, чорні. Якісь матові, непривабливі, зовсім не схожі на оброблені камінці, з яких роблять прикраси, викладають ікони. "Це так званий "мінус", — пояснює. — Тобто, шматки камінців менше грама. Вони найменш цінні. За кілограм "мінусів" перекупники дають 16 доларів. Далі наш бурштин потрапляє до Польщі чи аж до Китаю".
Тримаю на долоні кілька крапель бурштину. Дуже легкі. Це ж, певно, мішок таких треба назбирати, щоб кілограм був.
"В лісі ситуація ще гірша, — веде далі провідник. — Перед тим, як починають мити бурштин, треба розчистити територію. Ліс спилюють. А потім ці стовбури так і гниють, вивезти їх неможливо — все перекопано, в ямах. Так зникають величезні ділянки лісу".
В Україні наразі ніхто не проводить рекультивацію земель та лісових насаджень, які залишаються у катастрофічному стані після копачів. Бо ніхто не знає, як це робити.
"Незаконний видобуток бурштину на Поліссі за останні роки дійсно став масовим явищем, що межує з катастрофою, — каже Олексій Дубовик, директор Українського центру екологічних розслідувань. — Знищується середовище існування рідкісних видів, порушується гідрологічний режим. Важко сказати, скільки часу потрібно для відновлення екосистем. У всякому разі, рахунок йде на десятки-сотні років".
А тим часом святковий сезон, під час якого копачі-нелегали відпочивали, поволі завершується. І знову потягнуться на поля та ліси бульдозери, помпи, шланги. І знову варварським способом будуть нищити надра. Якби ж земля могла стогнати...
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також основні подробиці про падіння українського літака в Ірані.
