Його визнали винним за статтями про добровільну здачу в полон (ст. 352.1 КК РФ), спробі здачі в полон (ч. 1 ст. 30, ст. 352.1 КК РФ) і дезертирстві (ч. 3 ст. 338 КК РФ). Це перший вирок у справі про здачу в полон, пише "Експрес" з посиланням на росЗМІ.
Полонений окупант закликав росіян здаватись: командир наказав стріляти
Житель Сахаліну Роман Іванишин був мобілізований практично відразу після початку мобілізації як такий, що має бойовий досвід – раніше він брав участь у війні в Чечні. У червні 2023 року потрапив у полон. У січні 2024 року Іванишин повернувся з полону разом із 248 російськими військовими. Після повернення додому на Сахалін був заарештований.
Головним свідком для обвинувачення став майор Вадим Короткевич, командир Іванишина. У червні він опублікував запис (з нецензурною лексикою), на якому стверджував, що після здачі в полон мотострілець Роман Іванишин залишив українські позиції в напрямку своїх товаришів по службі і крикнув їм: "Здавайтеся в полон, вас за це не покарають!". "Я наказав відкрити вогонь по Іванишину з артилерії. Потім українці відкрили вогонь у відповідь і двоє моїх хлопців загинули", – розповів Короткевич на записі.
"Тобто Короткевич хотів вбити Іванишина за те, що той здався в полон. Він сам [Короткевич] виставляв своїх підлеглих на вогонь у відповідь. Тобто командир заганяє своїх підлеглих на смерть і вбиває тих, хто не хоче гинути на війні", – зазначив сахалінський правозахисник.
Захист наполягав на виправданні Іванишина. Прокуратура вимагала призначити військовому покарання у вигляді 16 років позбавлення волі.
Російський солдат був шокований тим, що на війні в Україні "так важко"
Колишні колеги Іванишина кажуть, що він "не горів бажанням йти воювати", але він побоювався переслідувань за відмову від мобілізації, з іншого – не припускав, що "там [в Україні] так важко".
"Він пройшов всю Чечню, повернувся нормальним, сказав, що вони весь час були в засідці, відкритого бою він майже не бачив. Але в Україні було більше трешу. Тим не менш, як людину з бойовим досвідом, його, звичайно ж, загребли в першу чергу. Що ж, не встиг він поміркувати, що було б, якби він відмовився: пам'ятаєш, як гребуть? Місяць-два і все - половини міста немає, всі воюють", – розповів журналістом знайомий Іванишина.
Родичі Романа розповідають, що його не відпускали у відпустку навіть один раз за більш ніж рік служби. "Це було пекло, просто пекло, за його словами. Мало того, що ти б'єшся і не розумієш чому, так тебе весь час підставляють свої люди – відправлять на штурм без підтримки, то посадять в яму, то п'яними поб'ють", – каже одна з родичок Романа.
За словами Олексія, друга Романа Іванишина, він справді не очікував, що опір ЗСУ буде таким запеклим. "Це зовсім не Чечня, як він сказав – літаки, танки, безпілотники, ракетні комплекси – все використовується. А українці, за його словами, набагато краще екіпіровані. І вмотивовані. Смерть страшна – з обох боків. З приблизно сотні осіб [мобілізованих і контрактників] лише двоє (!) повернулися назад [до Шахтарська] за два з половиною роки, один зараз сидить у в'язниці за відмову воювати", – сказав він.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
