Подія: 3-4 грудня лідери країн НАТО зустрінуться у Лондоні для відзначення 70-річниці з часу створення Альянсу. Серед іншого учасники говоритимуть і про російську загрозу для Європи. Однак уже відомо, що Туреччина блокуватиме новий план НАТО на випадок нападу РФ на Балтію й Польщу, а деякі медіа кажуть, що Альянс взагалі розділився на дві організації, одна з яких перешкоджає діяльності іншої.
Деталі і коментарі: Під час зустрічі з президентом Латвії, яка відбулася 25 листопада, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс є єдиним гарантом безпеки в Європі і додав, що організація посилає балтійським країнам чіткий сигнал про свою прихильність до них у зв'язку із нарощуванням військової потужності Росії.
У своєму Twitter Столтенберг написав: "Ми обидва погоджуємось з незамінною роллю НАТО у гарантуванні безпеки Європи. Я дякую Латвії за її тверду відданість. Ми працюємо разом, щоб підтримувати наш Альянс міцним та придатним для майбутнього".
Водночас Анкара схильна відмовитися від оборонного плану НАТО для країн Балтії й Польщі, поки альянс не запропонує Туреччині більше політичної підтримки у боротьбі з курдськими загонами YPG на півночі Сирії, вимагаючи від союзників визнати організацію терористичною. Про це заявили чотири джерела в Альянсі, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Reuters.
"Вони беруть в заручники східноєвропейців, блокуючи схвалення цього військового плану доти, доки не отримають поступок", — сказав один із співрозмовників Reuters. Однак лідери НАТО сподіваються на компроміс, оскільки Анкарі також потрібне затвердження окремого оновленого військового плану, в якому детально описується, як НАТО захищатиме Туреччину у разі нападу.
Як зазначає УНІАН із посиланням на американське медіа Politico, такі коливання в Альянсі пояснюються тим, що НАТО певним чином розділилося на дві структури. Одна з його частин — це військова організація, яка проводить тренування і планування, а інша — політичне об'єднання, яке залежить від єдності й рішучості лідерів по обидва боки від Атлантичного океану. "Перше — назвемо його умовного НАТО-1 — працює відносно непогано. Оборонні бюджети знову збільшуються після 25 років скорочень, військова боєготовність поступово покращується, а міжнародні війська розгорнуті в країнах Балтії й Польщі, щоб стримати потенційну агресію Росії. Триває робота, щоб стримати кібератаки, гібридні та космічні загрози й покращити можливості у швидкому перекиданні підкріплення. Друге, умовне НАТО-2, перебуває у глибокій кризі. Президент США, який назвав Альянс "застарілим", любить сварити уряди Європи через оборонні витрати, торгівлю, боротьбу з кліматичними змінами" — пише видання.
Як відомо, французький лідер Еммануель Макрон теж жорстко критикує Альянс. Зокрема, нещодавно в інтерв'ю журналу Economist він сказав: "Нині ми є свідками смерті мозку НАТО. Будь-яка координація в прийнятті стратегічних рішень між США і їхніми союзниками з НАТО відсутня".
Позицію Макрона не схвалює канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Як пише "Європейська правда" із посиланням на The New York Times, на урочистому бенкеті, присвяченому 30-річчю падіння Берлінської стіни, між ними трапився словесний конфлікт, під час якого Меркель вигукнула: "Я розумію ваше прагнення до руйнівної політики. Але я втомилася збирати осколки. Раз по раз мені доводиться склеювати розбиті вами чашки, щоб ми змогли сісти і разом випити чаю".
Також канцлерка Німеччини на засіданні парламенту сказала: "Сьогодні підтримка НАТО — ще більше в наших інтересах, ніж це було за часів холодної війни".
Що було раніше: Минулий саміт Альянсу відбувся 11—12 липня 2018 у Брюсселі у штаб-квартирі НАТО. Напередодні події у місті відбувся марш проти президента США під гаслом "Трампу тут не раді", у якому також взяли участь представники "зелених", антирасистських, антисексистських рухів та рухів соціалістичного спрямування. Протестувальники, зокрема, вимагали зменшити витрати країни на оборону.
