У Литві допустили, що можуть допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, але необхідно продумати, як саме це зробити. Про це заявив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, якого цитує Delfi.
Литва може повернути українських чоловіків додому
Утім, Кащюнас зазначив, що Литва поки що не розглядає конкретних заходів для цього і стежить за тим, які рішення ухвалить Польща. "Ніхто, звісно, не буде їх збирати і відвозити в Україну – цього не буде. Але можна обмежити цих осіб у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви", – сказав міністр.
За його словами, наразі важко оцінити точну кількість чоловіків-українців призовного віку, які перебувають у Литві.
Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, однак не уточнив, якою саме може бути ця допомога.
"Я не здивований, що українська влада зробить все, щоб відправити солдатів на фронт, потреби величезні", - заявив віце-прем'єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш в інтерв'ю телеканалу Polsat News. - Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кафе, і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні".
Він також висловив солідарність з українцями, які воюють на фронті, чиї претензії до того, що їхні співвітчизники виїжджають з країни, щоб уникнути призову, на його думку, виправдані. "Це обов'язок кожного громадянина в тій чи іншій країні (...), громадяни України мають обов'язки перед державою. Ми давно припускали, що ми також можемо допомогти українській стороні, щоб ті, хто підлягає обов'язковій військовій службі, поїхали в Україну", – додав він.
У свою чергу в німецькому МЗС запевнили, що рішення України призупинити надання консульських послуг для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, не вплине на статус біженців у ФРН. "Я впевнений у тому, що це не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців переважна більшість, або чоловіків", - заявив офіційний представник МВС ФРН Максиміліан Калль, пише DW.
Він додав, що такий тимчасовий захист українські біженці мають у всіх країнах ЄС внаслідок того, що вони були змушені покинути батьківщину, рятуючись від російської агресії.
Повістки українцям за кордоном вручати не будуть, - речник Міноборони
23 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив повідомлення про призупинення надання консульських послуг українським чоловікам мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном.
МЗС пізніше вказало, що після набуття законом про мобілізацію чинності 18 травня 2024 року "процес прийняття та розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону".
25 квітня речник Міноборони України Дмитро Лазуткін заявив, що ТЦК не будуть вручати повістки за кордоном. "Для оновлення своїх даних чоловікам не обовʼязково приїжджати в Україну з-за кордону. Це можна буде зробити в консульських установах, а також через електронний кабінет, який має запрацювати уже в червні", - цитує Лазуткіна УНІАН.
У Євросоюзі зазначили, що "взяли до уваги" рішення української влади про обмеження консульських послуг. За даними бази даних Євростату, станом на січень 2024 року в країнах Євросоюзу мешкає близько 4,3 мільйона українців, з них близько 860 тисяч - дорослі чоловіки.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
