Як пише видання The New York Times, йдеться нібито про "незвичайну домовленість", яка, на думку юристів, випробовує межі американського та українського антикорупційних законів, що забороняють платежі державним службовцям. Журналісти додають, що у справі фігурує старший сержант Володимир Койфман.
Надання допомоги Україні: Пентагон частково покладається на маловідомих торговців зброєю
Видання пише, що у серпні шестеро чоловіків зустрілися у барі пентхаусу одного з найрозкішніших готелів Києва, щоб обговорити прибутковий бізнес на озброєнні українських військ. На заході, згідно з інформацією джерел, були Моралес, Койфман, а також українські військові та урядовці. Це була нібито спроба "заглянути у прихований аспект воєнної стратегії адміністрації Байдена".
У матеріалі переконують, що Пентагон значною мірою покладається на маловідомих торговців зброєю, що мають зв'язки. Це необхідно для отримання боєприпасів, здебільшого низької якості або радянського калібру, з усього світу. Водночас журналісти The New York Times додають, що Моралес є одним з найважливіших постачальників для України, попри те, що його компанія перебуває під слідством українських антикорупційних органів.
Постачання зброї. Яку роль у схемі відіграє український сержант?
За словами одного з посадовців, Койфман є ключовою особою, до якої можна звертатися з питань озброєнь. Ще на початку повномасштабного вторгнення він написав листа до компанії Моралеса Global Ordnance, в якому зазначив, що він "не є працівником уряду", а радше "цивільним учасником бойових дій".
Як пише видання, непередбачуваним наслідком шалених закупівель в Україні стала конкуренція між державними фірмами та приватними дилерами. Це призвело до значного зростання цін. "Коли уряд купує зброю у державних компаній, він отримує вигоду від угоди. Коли він купує у приватних продавців, прибуток отримують брокери", — кажуть журналісти.
The New York Times навело один із прикладів, в якому фігурує закупівля бронетехніки для військових. На початку повномасштабної війни компанія "Укрінмаш" уклала угоду з єгипетським продавцем на суму близько 65 мільйонів доларів на купівлю майже 200 машин. Згодом вона зайшла у глухий кут. Незабаром після цього Моралес уклав контракт на поставку аналогічної техніки за схожими цінами.
Через це фактично прибуток отримала не державна компанія, а Global Ordnance. Як виявилося, машини прибули неналежно укомплектованими, що потягло за собою антикорупційні розслідування.
