У цьогорічне Різдво багатьом українським біженцям в Ірландії доведеться жити у холодних наметах. Уряд визнав, що не може гарантувати, що новоприбулих не селитимуть взимку в таке житло, пише extra.ie.
Українські біженці в Ірландії: справи кепські
За інформацією джерела, намети для розміщення новоприбулих у країні використовують на короткий кількатижневий час. Це пов'язано із дефіцитом житла та великим потоком людей, які прибувають до Ірландії за тимчасовим захистом та міжнародним притулком.
В Департаменті інтеграції заявили, що неможливо передбачити кількість мешканців наметів у майбутньому, при цьому Ірландська рада у справах біженців б'є на сполох через скарги на холод, тісноту та незручні ліжка.
«Намети принципово непридатні для розміщення людей і не відповідають основним потребам. Ми серйозно стурбовані тим, що люди живуть у наметах, оскільки погода стає холоднішою. Ми відвідали наметове розміщення Центральної психіатричної лікарні в Дубліні, люди скаржилися, що у них обмежені обігрівачі", – підкреслила речниця ради.
Радник у містах Маллінгар та Кіннегад Майкл Доллард заявив, що «розміщення біженців у наметах було катастрофою». «Вони всі в наметах у військових казармах, оскільки ми не маємо можливостей. До мене щодня приходять бездомні люди, які шукають будинки, а житла немає», – додав він.
Наметовий табір у Страдбаллі в графстві Ліїш, який розрахований на 950 біженців, досі приймає людей у наметах просто неба. Плани щодо переселення біженців у готові до зими будиночки під шатром у цьому ж маєтку вже перенесли на два тижні.
За останніми даними, до Ірландії прибули вже понад 99 895 українців з початку війни, з яких понад 74 385 наразі перебувають у державному розміщенні. Ц. У наметах зараз залишаються близько 77 українських біженців і 432 шукачів притулку з різних країн.
Українські біженці повертаються з Канади через вартість життя
Чимало українських біженців, які прибули до Канади після початку російського вторгнення, вирішують повернутися додому або принаймні до Європи. Вартість життя в Північній Америці багатьом виявляється не по кишені, повідомляє Bloomberg.
Джерело навело приклад 44-річного Олексія Мартиненка, який виїхав із Кременчука до Стокгольма, де влаштувався на роботу кухарем лінії роздачі. Через рік його робоча віза спливла, і він перемістився до Торонто. В нього пішло два місяці, щоб знайти роботу в центрі, приблизно в годині їзди з передмістя, де він оселився. Оскільки зарплати не вистачало, щоб оплачувати рахунки, він знайшов додаткову роботу, також кухарем, і зараз працює сім днів на тиждень.
Олексій витрачає 67 євро (в перерахунку з канадських доларів) на телефон, 100 євро на громадський транспорт, 270 євро на продукти та 670 євро на оренду кімнати, ділячи кухню та ванну з іншими трьома мешканцями. Якщо щось лишається, він пересилає гроші родині в Україну. Чоловік планує повернутися до Стокгольма — там заробленого вистачало на деякі заощадження.
Найбільша проблема для тих, хто оселився у Канаді, — вартість житла. Навіть у менших містах є дефіцит квартир: високі відсотки за іпотеку відлякують покупців, і це призводить до ажіотажу на ринку оренди.
У вересні середня вартість оренди у країні сягнула 1439 євро — це практично весь дохід до податків людини, яка працює повний день за мінімальну зарплатню.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
