УПЦ МП проголосила курс на незалежність від Московського патріархату. Однак вона досі не розірвала церковно-канонічний зв'язок із Російською православною церквою. Про це йдеться у повідомленні Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Експерти кажуть, громади не поспішають змінювати конфесійну приналежність. Тепер виявляється, за словами глави Верховної Ради, нардепи також не можуть повністю заборонити діяльність УПЦ МП в Україні.
Заборона УПЦ МП: чому політики вагаються
"Парламент – це механізм, який ухвалює рішення колективно. І мені здається, що поки немає 226 голосів навколо такого важливого законодавчого акту, виносити його у залу, провалювати для того, щоб просто потішити Російську Федерацію, то це просто безглуздо і юридично, і політично безвідповідально", – сказав Руслан Стефанчук в інтерв’ю “Радіо Свобода”.
За словами Стефанчука, єдності з питання УПЦ МП немає не тільки в "Слузі народу", але й в інших партіях.
"Я дуже хочу вірити в те, що я побачу 226 голосів. Але поки йде внутрішня дискусія, тому що дискусія проходить не тільки всередині “Слуги народу”, а проходить у тому числі в межах інших партій, які позиціонують себе як дуже патріотичні", — пояснив голова ВР.
За словами Стефанчука, якщо погоджувальна рада проголосує, то в порядку денному з’являться законопроекти про заборону УПЦ МП.
УПЦ МП залишається в підпорядкуванні РПЦ: висновки експертів не залишають сумнівів
Попри те, УПЦ МП ще рік тому голосила про незалежність від РПЦ, висновки експертів Державної служби України з етнополітики та свободи совісті вказують на те, що “УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою”.
“УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.
Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які би свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено”, — йдеться у звіті експертної групи.
Самі ж релігійні громади не поспішають змінювати конфесійну приналежність. “З 12,5 тисяч парафій, які у 2021 році належали до УПЦ, висловили свою незгоду з генеральним стратегічним напрямком, який очолюється Онуфрієм, лише близько 400 священників. Решта залишилася на тих самих позиціях вірності своєму начальству. У мене часто виникає питання — а вони взагалі в кого вірять? В Ісуса Христа чи свого настоятеля церкви?
Люди не розуміють, що церква — це інструмент, а не мета. «Спасіння» дарує не церква та не священник. Воно приходить від Бога. На зміну віросповідности прийшов конфесійний сервілізм (догідливість, принижування себе перед вищим чи сильнішим — ред.). Люди вважають, що якщо перейдуть в якусь іншу церкву, зокрема в ПЦУ, то тим самим вони зрадять віру. Гріш ціна такій вірі, якщо вона залежить виключно від очільника монастиря, — сказала на початку місяця в коментарі “Громадському радіо” релігієзнавиця Людмила Филипович.
Раніше співробітники СБУ виявили проросійські агітаційні матеріали під час безпекових заходів навесні 2022 року та обшуків на території Київської єпархії УПЦ МП у червні цього року. На підставі зібраних доказів настоятелю храму повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу України (умисні дії, спрямовані на розпалювання національної та релігійної ворожнечі).
Підписуйтеся на сторінку "Експресу" у Facebook
