За даними штабу ООС, на ділянці розведення військ і засобів в районі населених пунктів Богданівка та Петрівське Донецької області розпочалося розмінування територій. Згідно з графіком, воно має завершитися за тиждень.
Ці села розташовані у Волноваському районі. Як пояснюють в райраді, зв'язатись із жителями Петрівського наразі неможливо, адже воно належить до Оленівської сільської ради. Це територія непідконтрольна українським військам.
Що ж стосується Богданівки, до початку війни в селищі проживало близько 60 осіб, зараз залишилось восьмеро: четверо пенсіонерів і четверо осіб працездатного віку, наймолодшому з яких — 55 років. "Більшість виїхала ще в 2014 році: хто в Миколаївку, хто у Гнатівку. Залишились ті, кому немає куди податись", — розповідає Микола Мартинов, голова Миколаївської сільської ради, до якої належить Богданівка.
"Цей населений пункт повністю закритий, адже там немає ні магазину, ні медпункту, ані пошти чи телефонного зв'язку, — додає Володимир Веденін, координатор Волноваського штабу благодійного фону "Пролісок". — Раз на місяць ми возимо чотирьох жителів Богданівки у Миколаївку за пенсіями. Але часто в селян виникають й інші потреби для поїздок. Наприклад, нещодавно одному з них треба було виготовити паспорт, тож возили чоловіка в соціальну службу. А в однієї жінки через травму почала гноїтися нога, тому відвезли хвору до лікарні, волонтери зібрали гроші на необхідні препарати".
За словами сільського голови, жителі Богданівки переважно займаються сільським господарством — вирощують овочі, тримають курей, гусей, качок. Проте вони не забезпечені хлібом, цукром, сіллю, крупами, макаронами, тому доводиться чекати на доставку продуктів або ж їздити за ними в сусідні села (до найближчого — 4 кілометри). Із транспортуванням часто допомагають військові. Тут кажуть: бійці завжди підтримують селян, діляться продуктами, надають медичну допомогу.
"Петрівське розташоване доволі близько. У багатьох із нас там залишилися друзі, — ділиться Микола Мартинов. — Зараз у ньому проживає близько 20 осіб, але зв'язок з ними давно обірвався, адже в селі досі були бойовики. Та сторона мала відійти під час розведення, але наразі з жителями села сконтактуватися неможливо".
У Богданівці бойовиків не було, хоча перші три роки війни село часто обстрілювали. У ньому розташовувалися військові частини. Зараз солдати перебувають в полі приблизно за два кілометри від села. На питання, як місцеві ставляться до розведення військ, сільський голова запевняє: ніхто загрози в цьому не бачить.
"Ви там не розумієте, що таке війна, — зітхає Микола Мартинов. — Розведення військ — це політичне рішення, ми його не можемо коментувати. Але для нас головне, аби війна закінчилась. Нам потрібен мир!"
Пропонуємо також вашій увазі текст Ветерана АТО Ігоря Мазура звільнили: як це було і що далі?
