Нагадаємо, 27 жовтня у тимчасово окупованому Криму невідомі напали на колишнього народного депутата України Олега Царьова. Представник призначеної Росією "адміністрації" анексованої Запорізької області Володимир Рогов заявив, що в Царьова стріляли і що він перебуває в реанімації у тяжкому стані.
Замах на Царьова: у Росії знайшли підозрюваного
У ФСБ стверджують, що координатором замаху був 46-річний мешканець Ялти. За версією російської спецслужби, він нібито за завданням СБУ організував стеження за екснардепом та обладнав схованку із засобами ураження.
Чоловік затриманий і дав свідчення, повідомляє агенція "Інтерфакс" із посиланням на ФСБ. Він розповів, що його нібито завербували у січні 2023 року, а у лютому він влаштувався працювати в санаторій Кірова (там жив Царьов), щоб збирати дані про пересування колаборанта.
Під час обшуку в будинку підозрюваного знайшли саморобний вибуховий пристрій, компоненти для виготовлення такого пристрою, "засоби конспіративного звʼязку з українськими кураторами, фотографії Царьова, схеми підходів до місць його проживання та роботи".
У російському відомстві також зазначили, що щодо Царьова та його родини "вжито необхідних заходів безпеки". Загроза життя колаборанта, на якого було скоєно замах, нині відсутня, стан здоров'я — задовільний. Розшук виконавця замаху триває, заявили у ФСБ РФ.
Що відомо про колаборанта Олега Царьова?
Колишній депутат від "Партії регіонів" втік до Росії у 2014 році. Після повномасштабного вторгнення, за даними слідства, він перетнув кордон України й прибув на тимчасово окуповану територію Київської області, щоб допомагати окупантам встановлювати там окупаційний режим.
Крім того, в березні 2022 він пропонував голові військової адміністрації Кривого Рогу Олександру Вілкулу здати місто російським окупантам, отримав відмову. Через це йому було оголошено підозру у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 та частиною 1 статті 111-1 ККУ.
15 вересня 2022 року СБУ повідомила Царьову та іншому колишньому нардепу Володимиру Олійнику про підозру в державній зраді (стаття 111 ККУ) та в незаконному перетинанні державного кордону з метою заподіяння шкоди інтересам держави (стаття 332-2 ККУ).
У травні 2022 року Шевченківський райсуд Києва визнав Царьова винним у публічних закликах до сепаратизму, насильницької зміни та повалення конституційного ладу. Цю справу проти Царьова відкрили ще у 2014 році, коли той підтримував агресію РФ на сході та в Криму і був "спікером парламенту" терористичної організації Новоросія.
