Трохи більше як рік тому, 5 вересня 2019-го, антикорупційний суд провів своє перше засідання. Які здобутки й невдачі цього органу за дебютний рік роботи?
— За рік Вищий антикорупційний суд виніс 16 вироків, із них 15 були обвинувальними, а один — виправдувальним. На сьогодні лише вісім із них набрали законної сили, а решту ще оскаржують в апеляційній інстанції, — розповідає член Громадської ради доброчесності, юрист-аналітик секретаріату Ради громадського контролю при НАБУ Вадим Валько. — Шість справ завершилися вироками з реальним тюремним ув’язненням, при цьому тричі судді застосовували часткову або повну конфіскацію майна.
Нагадаю, Вищий антикорупційний суд створювали, зокрема, тому що судовий розгляд корупційних проваджень дуже затягували місцеві суди. Вони взагалі неохоче розглядали справи від НАБУ та САП. Тому за чотири роки до створення ВАКСу ми мали лише 33 вироки, п’ять із яких скасували апеляційні суди.
При цьому в 90% випадків це були справи по угодах зі слідством, у яких судовий розгляд проходив у спрощеному порядку.
— Щодо кого були прийняті перші ухвали?
— Загалом ВАКС ухвалив п’ять вироків за декларування недостовірної інформації, чотири вироки за зловживання впливом, два вироки за зловживання владою або службовим становищем, один вирок за отримання хабаря, один — за давання хабаря, один — за відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, один — за розтрату майна і ще один — за сукупністю злочинів.
Вироки стосуються суддів, керівників державних підприємств, слідчих прокуратури, адвокатів, депутатів та осіб, які отримували неправомірну вигоду за призначення на певні посади. Поки що немає вироків щодо міністрів чи чиновників із Офісу президента, але такі справи уже слухають.
Поки що немає вироків щодо міністрів чи чиновників із Офісу президента, але такі справи уже слухають.
— Чи були негативні моменти у роботі ВАКС?
— Так. Частину справ судді закрили за спливом терміну давності. Йдеться про справи щодо недекларування або подання недостовірної інформації у деклараціях за 2016 рік. Деякі справи судді справді не встигали заслухати через велику кількість матеріалів. Але були й такі справи, в яких судді, бачачи, що строки спливають, все одно призначали засідання раз на місяць. Така доля спіткала, наприклад, справи ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна, колишньої голови Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової та ексголови НАЗК Наталії Корчак.
Також судді ВАКСу відмовляли в стягненні застави з Вадима Альперіна, якого називають хрещеним батьком української контрабанди.
Було й таке, що судді ухвалювали дивні рішення. Так, коли обирали заставу екснардепові й експрезидентові “Укрбуду” Максимові Микитасю, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії на понад 80 мільйонів гривень, перша інстанція обрала йому заставу в розмірі п’яти мільйонів гривень. І вже апеляція підняла цю суму до 80 мільйонів.
— А що, на вашу думку, стало найбільшим позитивом діяльності ВАКСу?
— Судді стали призначати рекордні застави, суми яких раніше годі було уявити. Так, у справі про давання шести мільйонів хабаря Холодницькому трьом підозрюваним особам призначили застави в розмірі 40, 80 і 120 мільйонів гривень.
До того ж нарешті можна сказати, що суд справді здійснює правосуддя щодо топчиновників. А ще наразі не було зафіксовано жодного підкупу суддів ВАКСу чи рішення за домовленістю.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, чому батьки продають рідних дітей
