“Загалом до ЦВК з клопотанням мати офіційних спостерігачів звернулися 170 громадських організацій, — розповідає "Експресу" Роберт Лорян, аналітик даних Громадської мережі “Опора”.
З цієї кількості 95 мали досвід спостереження за виборами, проте більшість з них спостерігали за виборами лише один раз на виборах Президента України 2019 року. Для 68 громадських організацій цей виборчий процес перший, адже переважна частина з них створена лише напередодні виборів”.
— Чим можна пояснити таку велику кількість громадських спостерігачів?
— На жаль, дедалі частіше громадські організації використовують в інтересах конкретних учасників виборів. Така ж ситуація спостерігалась і на президентських виборах, коли 139 громадських організацій зареєстрували понад 80 тисяч спостерігачів. Це в 14 разів більше, ніж на виборах президента 2014 року!
— Що вказує на те, що це фіктивні спостерігачі, хоч і законно зареєстровані?
— Найбільша кількість, а саме понад 25% від усіх зареєстрованих громадських організацій, засновані напередодні виборів у 2019 році. 6 громадських організацій зареєстровані Міністерством юстиції вже після старту виборчої кампанії. Серед них вирізняється група з 25 громадських організацій, які зареєстровані в короткі проміжки часу в різних округах Дніпропетровської області, і ця область на другому місці після Києва за кількістю зареєстрованих громадських організацій.
Ще одним доказом фіктивного спостереження за виборами є реєстрація кількох громадських організацій за однією адресою.
Також про політичні мотиви спостереження за виборчим процесом свідчить те, що 15% керівників громадських організацій беруть участь у виборчому процесі ще й у ролі кандидатів у депутати. Так, одразу 13 керівників балотуються за списками політичних партій у багатомандатному окрузі та 12 — в одномандатних округах.
— Як це може вплинути на результати виборів?
— Зауважу, що, крім громадського спостереження, є ще й партійне. Кандидат чи партія також делегує на дільниці своїх представників, — додає Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців України. — Спостерігачі не можуть вплинути на результати виборів, але можуть писати скарги на рішення виборчих комісій, а для цього потрібно, щоб під нею підписалося ще двоє спостерігачів. Далі скаргу розглядатиме виборча комісія. Можливий варіант, що спостерігачі масово засипатимуть комісії скаргами, а відповідно до законодавства, комісія не має можливості оприлюднити підсумки виборів, поки не розгляне всі скарги. Це робитиметься, якщо різниця між переможцем та його найближчим конкурентом буде менше відсотка.
— Скільки платять за роботу спостерігачам на виборах?
Д. Рибачок:
— За роботу спостерігачів кошти в держбюджеті не передбачені. Але кандидати та партії зазвичай за цю роботу платять.
На жаль, сьогодні в Україні спостереженням за виборами займаються фахово лише декілька громадських організацій, навчаючи своїх спостерігачів, як правильно скласти акт про порушення.
Тоді як більшість лише збирають людей і відправляють їх на дільниці, а процедурно вони неграмотні, тож робота таких спостерігачів малоефективна.
Читайте також про брудну політтехнологію, що розрахована на те, аби збити виборців з пантелику
