Бухарест хоче змінити український закон про нацменшини. Що пропонують румуни?

Румунія, наш стратегічний партнер щодо поставок зброї, неабияк занепокоєна цим законом. Про це президент країни Клаус Йоганніс особисто повідомив Володимирові Зеленському в телефонній розмові.

Президент Румунії вимагає надати більше прав нацменшинам в Україні.
Президент Румунії вимагає надати більше прав нацменшинам в Україні.
Фото facebook.com/klausiohannis

Як зазначено на сайті глави сусідньої країни, Йоганніс та Зеленський домовилися, що найближчим часом глави міністерств закордонних справ Румунії та України “проведуть обговорення щодо двостороннього вирішення наявних питань”. 

Перед цим на ухвалення закону про нацменшини відреагували в МЗС Румунії. Там висловили стурбованість, що документ начебто був ухвалений без консультацій Венеційської комісії та представників румунської громади в Україні, як того вимагав Бухарест. Водночас зазначили, що в законі є положення, які можуть мати негативний вплив — зокрема у сфері освіти, діяльності об’єднань громадян нацменшин та використання їхніх мов. 

Зауважимо, що закон про нацменшини — один із законів, який відкриває Україні шлях до початку перемовин про членство в ЄС. 

Подробиці — у розмові з директором Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитром Тужанським та координатором руху “Простір свободи” Тарасом Шамайдою.

— Що не влаштовує румунську сторону в українському законі про нацменшини? 

● Д. Тужанський: 

— Цей закон видається дуже компромісним, а насправді дуже небезпечний у сенсі практичного застосування. 

Критика закону про нацменшини з боку Румунії — доказ того, що йдеться про чутливі питання не тільки для Угорщини, а й, що тему національних меншин ніхто в ЄС та НАТО не планує ігнорувати — навіть попри російське вторгнення. 

● Т. Шамайда: 

— Претензії румунської сторони частково полягають у тому, що Україна начебто мало консультувалася з румунською громадою і поспішно ухвалила законопроект. Насправді консультацій як з румунською громадою, так і з громадами інших нацменшин було достатньо. Закон готували більш як два роки, проект безліч разів обговорювали з представниками усіх національних спільнот. На мою думку, це абсолютно виважений закон. 

— Яких саме змін вимагає румунська сторона? 

● Т. Шамайда: 

— Для того, щоби скласти ЗНО, вступити до вишу, працевлаштуватися в Україні й робити кар’єру, школярі, які сьогодні навчаються румунською мовою, повинні володіти українською мовою. Тому, відповідно до нового освітнього законодавства, поступово — з 20% у п’ятому класі до 60% у дванадцятому класі — зростає частка предметів, які мають викладати українською мовою. При цьому школа сама може визначати, які предмети вивчати українською, а які — румунською. 

Себто, на моє переконання, немає жодних проблем з реалізацією права румунської національної меншини на освіту рідною мовою. По-перше, представники румунської меншини, як й інших меншин, можуть отримувати освіту своєю мовою у державних та комунальних дитсадках. По-друге, можуть за бажанням батьків отримувати освіту своєю мовою у молодших класах державних та комунальних шкіл. 

А володіти державною мовою країни, де ти живеш — хіба це погано? 

— А як щодо інших претензій? 

— Щодо інших вимог Румунії, як-от ширшого застосування румунської мови на рівні місцевого самоврядування, то їх можна розглядати, але знову-таки, пам’ятаючи про наші національні інтереси. Баланс між інтересами української національної безпеки і правами нацменшин повинен бути дотриманий. 

— Як вважаєте, чи готова буде Україна піти тут на компроміс? 

● Д. Тужанський: 

— Україні вкрай важливо оперативно змінити підхід до цього питання, бо йдеться про прохання важливого партнера. Потрібні зусилля різних інституцій, щоб глибоко доопрацювати закон.

Україні вкрай важливо оперативно змінити підхід до цього питання, бо йдеться про прохання важливого партнера.

● Т. Шамайда: 

— Я не погоджуюся. Освітнє законодавство від 2020 року вже величезний компроміс. І на цей компроміс українська держава погодилася, йдучи назустріч, зокрема, Румунії, Угорщині та іншим державам, а також, виконуючи рекомендації Венеційської комісії. Говорити тепер про ще якийсь додатковий компроміс — це, на мій погляд, викручування рук. Важливо, щоб Українська держава посіла тут тверду позицію. 

Так, немає ніякої крамоли в тому, щоби внести якісь точкові зміни до закону. Якщо є справедливі зауваження, можна дослухатися до них. Але це не має бути виконанням необґрунтованих забаганок під тиском. 

Подробиці
Скріншот.

Федерація тенісу б'є на сполох: спорт використовується режимами у власних пропагандистських цілях.

30.01
Подробиці
Фото НТВ.

Цю тему заборонили висвітлювати в новинах РФ, щоби не "дискредитувати армію"

30.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Нині на території Білорусі перебуває близько 9 тисяч російських окупантів.

30.01
Подробиці
Фото СБУ.

20-річний чоловік сфотографував 2 об'єкти енергетики у Тернополі й переслав ці фото співробітнику спецслужби РФ.

30.01
Подробиці
Фото з Telegram-каналу Ярослава Янушевича.

Загалом за добу ворог обстріляв девʼять областей України.

30.01
Подробиці
Фото ДПСУ.

Зокрема, це – службове відрядження, лікування, смерть члена сім'ї та для відвідування дітей одиноким батьком.

30.01
Подробиці
Зеленський опублікував спогад про Дмитра Павличка, який помер на 94-у році життя

Автор шедевру "Червоне – то любов, а чорне – то журба" публічно визнавав свою належність до УПА.

30.01
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Щоб вступити на бакалаврат (чи в магістратуру - для медичних спеціальностей), потрібно скласти Національний мультипредметний тест.

30.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Із початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 126 650 своїх військових.

30.01
Подробиці
Фото ЗСУ у Telegram.

Загалом за добу ворог завдав авіаційного та 3 ракетних ударів, здійснив 44 обстріли з реактивних систем залпового вогню

30.01
Подробиці
Ворог наступає на 4 напрямках, — Генштаб

ЗСУ підірвали під Мелітополем міст, яким окупанти перевозили живу силу і техніку.

29.01
Подробиці
Окупанти обстріляли декілька областей: є вбиті та поранені

Пошкоджені житлові будинки й об'єкти інфраструктури.

29.01
Подробиці
На військових об'єктах в Ірані пролунали потужні вибухи: що відомо

Наразі жодна країна не взяла відповідальність за масовану атаку.

29.01
Подробиці
На виборах у Чехії за попередніми даними лідирує генерал у відставці Павел. Чому це важливо для Києва?

Війна в Україні була ключовим питанням у період передвиборних перегонів.

28.01
Подробиці
У Новоайдарі стався вибух у лікарні з пораненими окупантами. Росіяни звинувачують ЗСУ

Генштаб ЗСУ у вечірньому зведенні повідомив, якою була ситуація на інших ділянках фронту.

28.01
Подробиці
Посла Угорщини викликають у київське МЗС після слів Орбана про те, що Україна нічийна земля

Це не перше зневажливе висловлювання угорського прем'єра на адресу нашої держави.

28.01
Подробиці
Винесено вирок трьом бойовикам, які штурмували українські міста на Донбасі та Запоріжжі

Контррозвідка викрила колаборантів, котрі хотіли влаштуватися до українських держустанов.

28.01
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Із запаленням придатка яєчка пов'язують безплідність у чоловіків і дуже серйозні проблеми в сексі.

28.01
Cпорт
Михайло Мудрик і Олександр Зінченко.

Українці Михайло Мудрик і Олександр Зінченко стали головними ньюзмейкерами найсильнішого на континенті футбольного чемпіонату.

28.01
Подробиці
Остаточна доля скіфського золота буде вирішена у вересні. Воно може повернутися в Україну

Поки триває судова тяганина, колекція з двох тисяч предметів зберігається в музеї Амстердаму.

28.01
Люди і проблеми
Артур Печенюк працює над збільшенням потужності винаходу.

Для створення міні-генератора Артур Печенюк із житомирської школи №30 використав двигун зі старого автомобіля дідуся та підручні засоби.

28.01
показати більше