Зокрема, вже до кінця цього року наша країна має здійснити ряд реформ у сферах, до яких у Єврокомісії чи не найбільше претензій, — антикорупційній і судовій. Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає, що Україна зможе виконати всі рекомендації Європейської комісії у встановлений термін. Якими будуть перші кроки?
“Перша ж проблема, з якою ми стикаємося на цьому шляху, — обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), — каже Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції. — Це можна було зробити ще в грудні, коли конкурсна комісія визначилася з переможцем. Та вже понад пів року її члени не можуть зібратися, щоб проголосувати за те, аби направити прізвище переможця в Офіс генпрокурора. Затягує цей процес частина конкурсної комісії, яка, схоже, у своїй роботі керується не нормами закону, а вказівками з Офісу Президента.
— А які кроки нас чекають у рамках судової реформи?
— Оновлення Вищої ради правосуддя і проведення конкурсу на посади до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Частково ці процеси вже тривають. Наприклад, саме цими днями Етична рада проводить співбесіди з кандидатами й ухвалює рішення щодо переможців конкурсів. Однак цей процес нас насторожує: він відбувається непрозоро, “за зачиненими дверима”, а до опублікованих рішень виникає чимало запитань.
— Яких саме?
— Днями Етична рада дала зелене світло кандидатам із сумнівною доброчесністю, якот судді з Харкова Олені Заїчко, яка допомагала міській владі “дерибанити” землю і завдяки поширеним серед суддів схемам приватизувала службове житло, а також адвокату В’ячеславові Тальку, стиль життя якого явно не відповідає його доходам — при річному заробітку близько 80 тисяч гривень він зміг придбати квартиру за понад мільйон гривень, а також позичити третім особам 160 тисяч доларів.
— Чи відбувається такий важливий для реформи конкурсний добір членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів?
— Комісія, яка складається з українських суддів і міжнародних експертів, запрацювала на початку лютого. Тоді ж стартував конкурс, який мав тривати до 4 березня. Та з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну його зупинили і досі не відновили. Припускаю, що чимало кандидатів, які мали намір взяти участь у конкурсі, тепер з різних причин не матимуть змоги це зробити. І все-таки його важливо продовжити.
— А як щодо іншого процесу, згаданого у висновку Єврокомісії, — реформи відбору суддів Конституційного Суду?
— Уже кілька років ми наголошуємо на тому, що, попри вимоги Конституції щодо проведення конкурсу для призначення таких суддів, його майже ніколи не проводять. Це треба змінювати. Нам потрібна зміна законодавства, щоб детально визначити, як проходитиме конкурсний відбір членів КС, передбачити перевірки на доброчесність і участь у процесі шанованих міжнародних експертів.
Європейський Союз дає нам чітко зрозуміти — без забезпечення доброчесності майбутніх суддів КС ми не можемо говорити про зближення з ЄС.
— Чим нам загрожує непроведення реформ, які рекомендує Єврокомісія?
— Єврокомісія у своєму висновку вказала, що можливий перегляд рішення про надання Україні кандидатського статусу, якщо ми не виконуватимемо взятих на себе зобов’язань щодо реформування.
— Чи реально втілити зазначені реформи вже до кінця року?
— Все можливо, якщо буде така ж синергія влади і громадянського суспільства, яку ми спостерігали, коли працювали над набуттям кандидатства.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як ЗСУ послабили можливість ворога здійснювати розвідку та протиповітряну оборону
