У Брюсселі відбулося перше засідання Ради Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Учасники зустрічі затвердили адаптовану річну національну програму, яку підготувала українська сторона і яка передбачає оперативну сумісність армій України й НАТО, а також досягнення визначених стандартів у сфері енергетичної безпеки, інновацій та кіберзахисту.
Чи є умови, викладені у програмі, умовами вступу до НАТО? З’ясовуємо це разом з експертом-міжнародником Станіславом Желіховським та керуючим партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім.
— Про що вдалось домовитися на засіданні Ради Україна — НАТО?
● С. Желіховський:
— Сторони обговорили питання, що стосуються нашого вступу до НАТО. До слова, річна програма, яку Альянс узгодив на липневому саміті, налічувала кілька сотень сторінок і не відповідала реальним завданням. Тепер маємо адаптовану річну програму, яка є гнучкою і обсяг якої лише дев’ять сторінок. Україна, найімовірніше, до кінця 2024 року виконає всі рекомендації. Далі зможемо перейти на нову сходинку.
● Т. Загородній:
— Треба розуміти, що вступ до НАТО передбачає досягнення стандартів блоку в царині не лише безпеки та оборони, а й у політичній. Ідеться, зокрема, про боротьбу з корупцією, розбудову демократичних інститутів, ефективну судову систему та верховенство права.
Зауважу, плюсом є те, що ухвалена програма передбачає лише рекомендації, які стосуються сфери оборони. З документа вилучили політичні вимоги. На такий крок пішли тому, що ці завдання перетинаються із завданнями, які ми маємо виконати задля вступу до Євросоюзу. Альянс орієнтуватиметься на висновки ЄС щодо виконання політичних реформ.
— Чи може наш шлях до НАТО бути коротшим за стандартний? Наскільки ймовірно, що Україна дістане запрошення до Альянсу на Вашингтонському саміті в липні наступного року?
● С. Желіховський:
— На жаль, поки що серед країн-членів немає єдиної чіткої позиції щодо нашого вступу до НАТО. Так, ми можемо говорити про те, що прибічників членства України в Альянсі стало більше. Але Німеччина і США дуже обережні у своїх заявах. До слова, на Вільнюському саміті саме ці дві країни виступили проти надання Україні перспективи членства.
Я не чекаю позитивного сигналу і на Вашингтонському саміті. Німеччина навряд чи відступить від своїх позицій. Як відомо, канцлер Олаф Шольц та багато інших його однопартійців говорять про те, шо потрібно, щоб збройний конфлікт завершився і щоб Україна відновила свою територіальну цілісність. НАТО дуже боїться ескалації конфлікту і розповзання його на інші країни, на цілий регіон.
Водночас США на час саміту перебуватимуть у виборчому процесі. Зрозуміло, Джо Байден обережніше вестиме свою політику в питанні членства України в НАТО і не робитиме заяв, які можуть використати політичні опоненти. Вашингтон активізується вже після виборів, які відбудуться у листопаді 2024-го. Тоді буде зрозумілішою ситуація на полі бою. І якщо будуть ще й сприятливі геополітичні умови, то, можливо, США дадуть нам зелене світло. А Німеччина, як це відбувається останніми роками, піде за Штатами.
● Т. Загородній:
— Як на мене, запрошення до Альянсу на Вашингтонському саміті можливе. Але сам вступ — ні. Цього не буде аж до відновлення територіальної цілісності України в межах 1991 року. Бо немає чітких кордонів, на які поширювалися б гарантії безпеки НАТО. До того часу ми можемо сподіватися лише на узгодження наших стандартів в оборонній сфері зі стандартами НАТО, а також на підписання гарантій безпеки, що нам обіцяли на Вільнюському саміті.