В Україну прибула делегація Європейської комісії “За демократію через право” (більш відома як Венеціанська комісія). Експерти вивчатимуть шляхи впровадження закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За результатом їхнього візиту у грудні оприлюднять висновок, дотримується Україна європейських правових стандартів чи ні.
Діяльність Венеціанської комісії обговорюємо з кандидатом юридичних наук Володимиром Пилипенком, експредставником України у Європейській комісії “За демократію через право”, та Олександром Чебаненком, експертом з правоохоронної та судової системи Українського інституту майбутнього.
— Розкажіть для початку загалом про Венеціанську комісію, її діяльність та принципи.
В. Пилипенко:
— Європейська комісія “За демократію через право” (Венеціанська комісія) аналізує законодавство на дотримання принципів верховенства права, захисту прав людини та демократії.
Цей дорадчий орган Ради Європи (РЄ) створено у 1990 році, до нього входять представники від кожної держави, що є членом Ради Європи. Комісія допомагає країнам — членам РЄ аналізувати законопроекти та приводити національне законодавство до європейських стандартів.
О. Чебаненко:
— Основне завдання Венеціанської комісії — надання правових консультаційних висновків щодо проектів національного законодавства або щодо чинних норм законодавства, які передають їй на експертизу. До складу ВК входять відомі фахівці з конституційного та міжнародного права, судді вищих судових органів, члени парламентів, інші експерти, яких обирають держави — члени Ради Європи на чотири роки.
— Чи обов’язково країни мають прислухатися до висновків цієї комісії?
В. Пилипенко:
— Висновки комісії рекомендаційні. Але Рада Європи, враховуючи співпрацю кожної держави з ВК, може звертатися до Комітету міністрів, як органу Ради Європи, і вказувати, які проблеми є в державі у тій чи іншій сфері.
Наприклад, у Польщі нещодавно провели судову реформу, котра змусила людей вийти на вулиці з протестами. Венеціанська комісія заявила, що ця реформа суперечить стандартам РЄ, і ЄС погрожував накласти на Польщу санкції через те, що країна згортає демократичні реформи. У результаті Польща частково скасувала цю реформу.
— Чи завжди закони України схвалювала ВК?
— ВК вивчає лише ті закони, які стосуються змін до Конституції, референдуму, прав людини, виборів, судоустрою. Деякі звернення щодо дотримання європейських стандартів можуть подавати у Венеціанську комісію напряму Рада Європи, Моніторинговий комітет РЄ. Зокрема, так сталося із законом про декомунізацію, освіту, партійну диктатуру, люстрацію. Ці документи мали негативні висновки ВК.
Найбільше критикували закон про люстрацію. Щодо мовного закону, то ВК пропонувала зробити довшим перехідний період до його впровадження.
— Чому експерти ВК приїхали в Україну?
— Аби вислухати всіх, від кого залежить імплементація закону.
Експерти ВК отримують інформацію з різних джерел, наприклад, від голови Верховної Ради, урядовців, громадських організацій. Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” перебуває на контролі ВК, його на оцінку дала Рада Європи.
— Чи надсилала прийняті закони на розгляд комісії нова влада?
— На жаль, на експертизу Венеціанської комісії не відправлено змін до Конституції, за котрі проголосувала Верховна Рада. Те саме стосується закону про судову реформу, який гостро критикували Рада Європи та посли країн ЄС.
ДО РЕЧІ
Українська Гельсінська спілка (УГС) презентувала методологію проведення експертизи законодавства України, проектів нормативно-правових актів на відповідність міжнародному гуманітарному праву та засадам правосуддя перехідного періоду в частині забезпечення прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії.
— Розроблена методологія цілковито базується на Основних принципах і керівних положеннях, що стосуються права на правовий захист і відшкодування збитку для жертв грубих порушень міжнародних норм з прав людини і серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, прийнятих Резолюцією 60/147 Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 2005 року, — повідомляє Олена Семьоркіна, аналітикиня, спеціалістка з питань нормотворення УГС.
— В Основних принципах дано визначення жертви — це ті, хто зазнав фізичної, психічної чи матеріальної шкоди, душевних страждань, або суттєвого порушення своїх прав.
Тож законопроект “Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту” має визначити єдину систему компенсації, пільг, соцгарантій для осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії.
Читайте також про те, як працюватиме закон про скасування нардепам додаткових виплат за неголосування та прогули
