22 серпня Ангела Меркель востаннє у статусі федеральної канцлерки Німеччини відвідала Україну. Вона зустрілась із президентом Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Серед головних тем розмови — врегулювання ситуації на Донбасі, проведення саміту в Нормандському форматі, ймовірний запуск російського газогону “Північний потік-2”.
“Під час перемовин Володимира Зеленського з Ангелою Меркель “зради” інтересів України не відбулося, незважаючи на ситуацію, яка напередодні склалася довкола “Північного потоку-2”, — каже директор Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. — Канцлерка ФРН публічно визнала, що Росія причетна до конфлікту на сході нашої країни, Крим — це частина України, а вести перемовини з представниками невизнаних республік “ЛНР” і “ДНР” — неможливо”.
“Але проривних домовленостей під час візиту теж не відбулося, — додає політолог та кандидат політичних наук Михайло Басараб. — Меркель запевнила Зеленського, що Німеччина буде на боці України у випадку “енергетичного шантажу” Росією, утім гарантувати виконання обіцянки через завершення своєї каденції вона не може”.
— Які важливі моменти переговорів ви б відзначили?
М. Басараб:
— Як і прогнозувалося, однією з основних тем перемовин були наслідки запуску “Північного потоку-2”, який, ймовірно, стане причиною конфліктів між державами ЄС і НАТО та створить додаткові небезпеки в Балтійському морі. Крім того, Зеленський та Меркель обговорили мирне врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях.
Зокрема, канцлерка анонсувала зустріч у Нормандському форматі найближчим часом, а Зеленський нагадав про кластерний план імплементації Мінських домовленостей. Утім ці заяви можуть викликати обурення в українського суспільства, яке критично ставиться і до формули Штайнмайєра, яку ініціювали ще за часів Петра Порошенка, і до новацій Володимира Зеленського у формі кластерів. Адже досі не відомо, що передбачають ці документи.
О. Мусієнко:
— Крім того, Ангела Меркель запевнила, що Німеччина наполягає, щоб договір про транзит газу через територію України був збережений і після 2024 року. Втім ні про обсяги, ні про умови чи механізми впровадження канцлерка не сказала.
Ангела Меркель запевнила, що Німеччина наполягає, щоб договір про транзит газу через територію України був збережений і після 2024 року.
— За два дні до візиту українського президента канцлерка побувала у Володимира Путіна. Як варто розцінювати такий крок?
О. Мусієнко:
— Ймовірно, Ангела Меркель хотіла почути від президента РФ думку щодо транзиту українського газу після 2024 року та попередньо узгодити його умови.
— На моє переконання, Меркель хотіла продемонструвати позицію Німеччини як найоптимальнішого посередника між РФ та Україною, — додає кандидат політичних наук, директор Центру досліджень проблем національної безпеки НУ “Острозька академія” Тарас Жовтенко. — Крім того, це було символічне послання її наступникові, як треба далі вибудовувати стосунки та відстоювати інтереси держави.
— Під час зустрічі Володимир Зеленський нагородив Ангелу Меркель орденом Свободи. Про що це свідчить?
О. Мусієнко:
— Ця відзнака — найвищий орден України, яким можуть бути нагороджені іноземці за видатні та особливі заслуги в утвердженні суверенітету та незалежності нашої країни. Думаю, це був лише символічний жест подяки канцлерці за багаторічну співпрацю з Україною.
— Чи можна очікувати проривів після переговорів і у яких сферах?
— На мій погляд, усе буде якраз навпаки — відносини Німеччини та України після цього візиту переживатимуть “похолодання”, яке позначиться на реалізації Мінських угод і на Нормандському форматі, — зазначає політичний експерт, генеральний директор Аналітичної групи “Левіафан” Микола Мельник. — Адже ФРН починає перекваліфіковуватися з союзника України в партнера, який реалізовуватиме свої політичні цілі за рахунок нашої держави.
М. Басараб:
— Наразі говорити про ефективність візиту справді важко, оскільки ми почули лише заяви, які можуть у подальщому кардинально відрізнятися від дій. Тим паче, жодного документа під час зустрічі не було підписано.
Втім українцям слід пильно стежити за можливим самітом Нормандської четвірки, який ініціювала Ангела Меркель. Схоже, у неї з’явилася ціль поставити логічну крапку у пришвидшеному темпі врегулювання ситуації на сході України в останні тижні свого перебування на посаді. Проте це можливо лише завдяки поступкам з боку нашої держави, що неприйнятно. Тому для України наразі краще, щоб Меркель добула свій термін без різких “рухів”, а саміт не відбувся. Тим паче, що в її репутації вже з’явилася бомба сповільненої дії — “Північний потік-2”. Переконаний, що про канцлерку згадуватимуть щоразу, коли Росія намагатиметься використати його в політичних і мілітарних цілях у майбутньому.
О. Мусієнко:
— Негативно й те, що канцлерка не залишилася на саміт Кримської платформи. Втім, думаю, що Україна й надалі розвиватиме економічні та політичні стосунки з Німеччиною, адже вона — одна з основних торгово-економічних партнерів України в ЄС та потужний інвестиційний партнер.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, де відпочивають народні депутати
