У традиційному цьогорічному посланні Федеральним зборам Росії президент Путін запропонував кардинально змінити Конституцію Російської Федерації, перерозподілити повноваження між гілками влади та створити новий орган — Державну раду. Через декілька годин прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв несподівано оголосив про відставку російського уряду...
Про мотиви Путіна та наслідки його ініціативи для світу говоримо з виконавчим директором центру політичних досліджень “Пента” Олександром Леоновим, політичним експертом, співробітником Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАНУ Андрієм Смолієм та експертом Міжнародного центру перспективних досліджень Максимом Степаненком.
“Пропозиція змінити Конституцію РФ свідчить про процес підготовки Путіна до відходу від інституту президентства, — вважає Максим Степаненко. — Очільник Кремля готує для себе сприятливий конституційний каркас, який допоможе зберегти за собою владу після складення повноважень як президента Російської Федерації. Він хоче забезпечити собі можливість впливати на ключові дії влади і контролювати все, навіть не будучи на посаді президента. Оскільки йдеться про розширення прав парламенту, теперішній глава Росії ймовірно має намір надалі впливати на політичний порядок денний уже через свою політсилу “Єдина Росія” у Держдумі”.
— Нагадайте, які статті Конституції РФ Путін пропонує змінити?
— Він пропонує скасувати правку до статті Конституції РФ, котра дозволяла перебувати на чолі держави більш ніж два терміни (до речі, її було внесено спеціально для нього). Частину повноважень президента Путін пропонує передати парламенту. Тоді президент втратить можливість одноосібно призначати прем’єр-міністра, це робитиме Держдума.
Також Путін пропонує змінити вимоги до наступного президента. Кандидат на пост глави держави не може мати іншого громадянства і повинен проживати на території Росії не менш як 25 років (чинне обмеження — 10 років). Такі правки до Конституції РФ закриють шлях до президентства багатьом претендентам-опозиціонерам.
Президент залишає за собою контроль за силовиками. Але привертає увагу правка про те, що він повинен буде консультуватися щодо їх призначення з Державною радою.
— А очолить Держраду саме Путін?
А. Смолій:
— Ймовірно, так, після відходу з поста президента в 2024 році. Очоливши орган, він зможе блокувати рішення майбутнього президента, уряду або Державної думи. Така Держрада не є чимось новим у світовій політиці. Вона аналог Ради безпеки Казахстану, яку очолив Нурсултан Назарбаєв, коли пішов зі своєї посади. Тепер ця структура контролює всі рішення теперішнього казахського президента. Гадаю, Воломдимир Путін хоче повторити цей шлях.
— А що чекає Дмитра Медведєва?
— Медведєв ще з 1990-х років тісно співпрацює з Путіним, тому, думаю, колишній прем’єр-міністр залишиться впливовою персоною. Ймовірно, Путін приготував Медведєву поки що неіснуючу посаду заступника голови Державної ради, на якій той відатиме обороною та безпекою. Фактично буде негласним віцепрезидентом РФ.
— Путін пропонує запровадити зміни, які нададуть національному законодавству Росії перевагу над міжнародним правом. У чому ризики такої ініціативи?
— У світі здебільшого національне законодавство підлаштовується під норми міжнародного права ще з 1945 року, часу створення ООН. Виняток — Китай і Північна Корея. Перевага міжнародного права дає змогу стримати держави від зловживань, антинародних і антилюдських дій на своїх територіях і убезпечити світ від повномасштабних воєн на різних континентах.
РФ йде шляхом зміщення акцентів з міжнародного права на національне законодавство, аби розв’язати руки Путіну чи його наступникові у разі агресії проти будь-якої країни. Таким чином прагнуть уникнути відповідальності за міжнародні злочини. Закладається фундамент під імовірну агресію в майбутньому щодо України, Латвії, Литви, Білорусі, Естонії.
О. Леонов:
— Це масштабна небезпека, адже відносний порядок у світі тримається саме завдяки міжнародним угодам. Якщо з’явиться прецедент, коли одна країна то виконує рішення міжнародних інстанцій, то ігнорує, постане хаос, і багато інших держав почнуть чинити так само. А тоді неминучий крах європейської спільноти, якого так прагне Путін.
— Як це вплине безпосередньо на Україну?
М. Степаненко:
— Принципу пріоритетності власних інтересів над міжнародним правом щодо нашої країни Росія дотримується давно, просто він не був відображений у законодавстві. Про це свідчать, зокрема анексія Криму, збройна агресія на Донбасі, збиття “Боїнга”, який прямував рейсом МН17, і небажання співпрацювати зі слідством. Також Росія не виконувала рішення Міжнародного суду ООН щодо повернення українських кораблів, захоплених у Керченській протоці. Для Кремля давно існує тільки право сили, і саме його вони надалі дотримуватимуться. Нині персональний рейтинг Володимира Путіна, згідно з опитуваннями “Левада-центру”, на мінімальній для нього позначці — 38%. Йому потрібна підтримка конституційної реформи, тому очільник Кремля може скористатися своєю улюбленою тактикою здобуття зовнішніх перемог. Україна вже традиційно стане для них ареною.
Це вплине і на нормандський процес — Путін доводитиме росіянам, що він не поступається національними інтересами.
— Чому ця зміна до Конституції ініційована саме тепер?
О. Леонов:
— Раніше Кремль не міг цього зробити, бо мав дуже серйозний фронт протистояння з Україною та Заходом. Та після того, як агресор повернувся у склад ПАРЄ, західні лідери почали з ним більш лояльне спілкування, а сама Україна дедалі більше пом’якшує свою риторику щодо сусідньої держави, у Путіна з’явилися можливості запровадити потрібний йому лад усередині країни.
А. Смолій:
— Я пов’язую це з підготовкою російської армії до можливого ведення більш інтенсивних воєнних дій. РФ готується до них уже доволі давно. Останні кілька років у Росії відбуваються максимальне переоснащення і реструктуризація військової сили. Найбільше це помітно на прикладах Південного і Західного воєнних округів, які межують з Україною. Це переоснащення має завершитися у 2021 році. Україна потрібна РФ. Остання це доводить уже понад 350 років.
— Якою має бути реакція міжнародної спільноти на таку ініціативу РФ?
О. Леонов:
— Усі світові майданчики мають заявити про неприпустимість такого підходу, оскільки це зруйнує міжнародну світову безпеку. Країни ООН мають заявити про спільну протидію цьому і почати розробляти механізм, який допоможе втримати Росію від такого кроку. Позбавлення її постійного членства в Радбезі ООН, ПАРЄ та інших європейських структурах не буде перебільшенням.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про повернення судді Вовка в Окружний адмінсуд Києва
