За результатами першого туру виборів, 1,18 відсотка бюлетенів було визнано недійсними. З яких причин таке найчастіше трапляється?
— Відсутність будь-якої позначки у бюлетені є підставою визнання бюлетеня недійсним, так само, як і наявність у ньому кількох позначок, — пояснює в коментарі газеті "Експрес" Олександр Небикрут, аналітик Громадянської мережі “Опора”. — Деякі виборці, поставивши позначку навпроти прізвища кандидата, дописують поряд якесь побажання чи зауваження від себе. І через це їхній голос не врахують, бюлетень визнають недійсним. І, звісно, пошкоджений бюлетень, коли не можна встановити результати волевиявлення, теж недійсний.
— Через яку помилку члена виборчої комісії бюлетень можуть визнати недійсним?
— Коли член виборчої комісії видає виборцю бюлетень, він має відірвати контрольний талон. Якщо цього не зроблено, ваш бюлетень недійсний. Виборцю слід звертати на це увагу.
— Хто приймає рішення про те, щоб визнати бюлетень недійсним?
— Колегіально дільнична виборча комісія.
— Як такі бюлетені можуть вплинути на результати виборів?
— Вони не є підставою для визнання виборів недійсними.
Голосування може бути визнано недійсним, якщо, наприклад, зафіксували вкидання бюлетенів, і у скриньці їх виявилося на понад 10% більше від виданих виборцям на цій дільниці. Втім факт невизнання виборів на одній дільниці в масштабах президентських перегонів не матиме суттєвого впливу на загальний результат виборів.
До речі, під час президентських виборів у 2014 році відсоток недійсних бюлетенів становив 1,35%, у 2010-му — 1,19%.
Радимо до вашої уваги текст про те, як проявляють себе у політиці люди без відповідного досвіду