За перше півріччя до Вищої ради правосуддя надійшло 5 тисяч 953 дисциплінарні скарги на суддів. У межах 46 рішень до відповідальності притягнуто 53 суддів. Про це йдеться у відповіді на запит газети “Експрес”.
За результатами розгляду дисциплінарних справ до суддів застосовано різні види дисциплінарних стягнень: попередження — для 27 суддів, догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця — для 11 суддів, сувора догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців — стосовно 11 суддів. Також складено подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя стосовно одного судді та подання на звільнення — для 3 суддів.
“Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею має будь-яка особа, — повідомляє Лілія Яким’як, заступниця начальника управління ВРП. — Дисциплінарні скарги подаються у письмовій формі та повинні містити, зокрема, відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Зразок дисциплінарної скарги Вища рада правосуддя затверджує та розміщує на офіційному вебпорталі “Судова влада” та офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя”.
Щоправда, подання скарги не означає, що суддю обов’язково покарають. Так, цьогоріч ВРП ухвалила 347 рішень про відмову у відкритті дисциплінарних справ, 36 рішень про відмову у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарного провадження.
“Дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк — він не повинен перевищувати шістдесят днів з моменту отримання скарги, — стверджує Лілія Яким’як. — Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою з участю судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу,
та скаржника. Суддя, скаржник можуть брати участь у розгляді справи самостійно або через свого представника. Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом 90 днів від дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більш ніж на тридцять днів у виключних випадках, наприклад, у разі потреби додаткової перевірки обставин або матеріалів дисциплінарної справи”.
“Статистика щодо роботи ВРП свідчить про те, що Рада часто покриває недоброчесних суддів, не карає їх, — вважає Михайло Жернаков, співзасновник, голова правління фундації DEJURE. — Не відкриває щодо них дисциплінарних проваджень. Наприклад, ВРП двічі відмовилась, за наявності очевидних підстав, усунути з посади сумновідомого голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та інших суддів ОАСК. Натомість покарала суддю ВАКС Андрія Біцюка, який виносив справедливе рішення щодо запобіжних заходів у справі проти голови ОАСК. Тому конче потрібно радикально очистити ВРП. Без цього недоброчесні судді відчуватимуть свою безкарність і надалі будуть порушувати Кодекс суддівської етики”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як реставратори відновлюють документи УПА
