За результатами підрахунку даних із 100% протоколів виборчих дільниць, до парламенту Молдови пройшли
три політичні сили. PAS отримала 52,8% голосів, Блок комуністів і соціалістів експрезидента Ігоря Додона — 27,14%, партія “Шор” ексмера міста Оргіїв Ілана Шора — 5,74%. Відтак у новому парламенті в партії Маї Санду буде 63 мандати зі 101, у соціалістів та комуністів — 32, у партії “Шор” — 6.
Про результати дострокових парламентських виборів у Молдові говоримо з політичним експертом, кандидатом юридичних наук Андрієм Смолієм і політологом, керівником центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.
— Що спричинило необхідність проведення у Молдові дострокових виборів парламенту?
А. Смолій:
— Молдова — парламентська республіка. За 30 років незалежності країни переважну більшість у парламенті становили комуністи та соціалісти. Коли на початку року президенткою Молдови стала проєвропейська кандидатка, старий уряд, орієнтований на колишнього проросійського президента, став чинити їй опір. Парламент блокував усі ініціативи президентки, разом з тим активно провадив дестабілізуючу діяльність. Як результат, Мая Санду не мала жодних важелів влади, а уряд став фактично недієздатним.
О. Мусієнко:
— Новообрана глава держави навіть не мала змоги призначити прем’єр-міністра. Вона тричі вносила кандидатуру на голосування, але щоразу парламент провалював його. Конституція Молдови визначає дві умови, за яких розпуск парламенту й дострокові вибори стають можливими: блокування роботи парламенту з будь-якої причини протягом трьох місяців або нездатність парламенту затвердити новий уряд. Тож у квітні 2021 року Мая Санду видала указ про розпуск парламенту й призначила дострокові парламентські вибори на липень. Тоді прихильники колишнього проросійського президента Молдови Ігоря Додона оголосили про надзвичайний стан у країні, щоб зупинити вибори. Однак суд визнав ці дії неконституційними, а указ Маї Санду — правомірним.
— Якою була явка на вибори?
А. Смолій:
— Вона становила майже 50%. Враховуючи, що вибори відбувалися влітку, а це активний час відпусток, такий показник — доволі непоганий. Загалом право голосувати мали приблизно 3,2 мільйона людей, у тому числі молдовська діаспора за кордоном, яка становить приблизно 900 тисяч громадян. Як і на президентських виборах, значну частину голосів на підтримку проєвропейської сили отримали саме на закордонних дільницях. Варто зазначити, що право голосувати мало й окуповане Росією Придністров’я. У цьому непідконтрольному Молдові регіоні активно голосували за проросійські партії.
Як і на президентських виборах, значну частину голосів на підтримку проєвропейської сили отримали саме на закордонних дільницях.
— Що дають Молдові такі результати виборів?
А. Смолій:
— Країна отримала стабільну монобільшість, що дає всі шанси для подолання політичної кризи. Також чи не вперше за історію незалежної Молдови проросійські сили поступилися проєвропейським. Певною мірою це геополітична перемога країни, можливість вирватися з проросійського формату, в якому її намагався тримати Кремль.
Новий склад уряду дає змогу провести всі необхідні реформи, наблизити країну до Євросоюзу. Звісно, за умови, якщо Росії не вдасться розкачати політичну ситуацію й за чотири роки знову повернути свої сили до влади.
— Як результати парламентських виборів у Молдові вплинуть на взаємозв’язки з Україною?
А. Смолій:
— Україна мала доволі напружені відносини з попередньою правлячою коаліцією, кістяк якої становили соціалісти. Колишній президент Молдови Ігор Додон відкрито визнавав Крим російським, та й загалом транслював усі проросійські наративи. Закріплення проєвропейських сил має поліпшити політичні та економічні зв’язки з Молдовою. До того ж ми можемо отримати надійного геополітичного партнера, який підтримує цілісність та суверенітет України.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як обласним адміністраціям дали патріотичне завдання на 170 мільйонів гривень
