Розповідаємо про дві резонансні справи, які викликали в українському суспільстві дуже й дуже багато запитань та обурень.
Ще в 2014 році СБУ відкрила кримінальне провадження щодо “регіонала” Миколи Левченка. Йому інкримінували, зокрема, сепаратизм. У 2015-му скандальний нардеп був оголошений у розшук. А нещодавно Європейський суд із прав людини ухвалив рішення на користь Миколи Левченка, визнаючи несправедливими розслідування щодо нього в Україні, а також постановив виплатити йому 1 тисячу 100 євро компенсації.
— На жаль, ні чинна, ні попередня влада не зробили нічого, щоб такі люди, як Микола Левченко, були справедливо покарані, — каже Станіслав Федорчук, голова правління Громадської організації “Українська народна рада Донеччини та Луганщини”. — Ще 6 років тому за клопотанням СБУ Апеляційний суд Києва дав дозвіл на затримання Левченка. Однак згодом Генпрокуратура, яка займалася справою, передала провадження слідчим Нацполіції. І саме слідчі Нацполіції цього року прийняли рішення про закриття кримінальної справи щодо Левченка.
Він подав позов на Україну в Європейський суд — і переміг. До слова, політичне керівництво Донецька, яке брало участь в організації так званого референдуму, легалізації російських бойовиків на теренах Донецька, перешкоджанні звільнення Донецької ОДА, теж не понесли покарання. Мова, зокрема, про мера Донецька Олександра Лук’янченка, голову Донецької облради Андрія Шишацького.
— Якою була роль Миколи Левченка в подіях весни 2014-го в Донецьку?
— Левченко посприяв тому, щоб 28 лютого 2014 року проросійський Павло Губарєв від імені так званого народного ополчення Донбасу виступив на сесії Донецької міськради. А вже наступного дня на площі Леніна Микола Левченко зібрав мітинг із вимогою “Почути Донбас”. На ньому Губарєва оголосили “народним губернатором” Донецької області. Після оголошення у розшук Микола Левченко перебрався до Москви, де був частим гостем пропагандистських телеканалів.
ЗАМІСТЬ ПОКАРАННЯ — ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ ВИРОК
Вищий антикорупційний суд виправдав колишнього нардепа від “Народного фронту” Андрія Левуса, якого звинувачували у зловживанні владою, що спричинило тяжкі наслідки.
Нагадаємо, торік у березні Спеціалізована антикорупційна прокуратура та детективи НАБУ заявили про викриття Андрія Левуса, котрий незаконно отримав 543 900 гривень компенсації за проживання у готелі з грудня 2014-го по грудень 2017 року. За версією досудового слідства, тодішній парламентар, незважаючи на те, що з березня 2013 року мав у спільній власності з дружиною трикімнатну квартиру, звернувся до керівника апарату Верховної Ради з проханням виділити компенсацію на проживання у готелі.
Для цього уклав договір з ДП “Готельний комплекс “Київ”, на підставі якого отримав у користування номер площею 16 квадратних метрів. Проти екснардепа розпочали провадження за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Більш як рік тривало слідство й розгляд справи у суді. Прокурори вимагали для ексдепутата три роки ув’язнення із забороною обіймати певні посади.
Прокурори вимагали для ексдепутата три роки ув’язнення із забороною обіймати певні посади.
У судовому засіданні обвинувачений стверджував, що необхідність проживання у готельному номері була пов’язана з низкою об’єктивних життєвих обставин. Квартира, яку придбав із дружиною, була в непридатному для проживання стані й потребувала капітального ремонту, який затягнувся до кінця 2017 року. Ексдепутат сказав, що на ремонт бракувало часу й грошей. Окрім того, у Левуса народилася дитина, що вимагало додаткових фінансових ресурсів. Окремою підставою отримання готельного номера він назвав “забезпечення безпеки його та членів родини у зв’язку з можливими ризиками загрози їхньому життю та здоров’ю, пов’язаними з його активною громадсько-політичною діяльністю”.
Крім того, у 2014 році слідчим комітетом Російської Федерації було розпочато ряд кримінальних проваджень щодо нього з приводу подій, які відбувалися на сході України, його прізвище було внесено у базу міжнародних терористів. Причиною вибору номера в готелі також стали проблеми зі здоров’ям, позаяк тут Левусу часто надавали медичну допомогу. А ще обвинувачений стверджував, що нерідко був змушений проживати окремо від своєї дружини з огляду на складнощі в їхніх сімейних стосунках.
Адвокати експарламентаря побудували захист на недосконалості інструкцій щодо порядку забезпечення народних депутатів житлом. І в результаті колегія суддів Вищого антикорупційного суду визнала свідчення Левуса щирими й дійшла висновку, що діяння обвинуваченого не суперечили інтересам служби, а оплата готельного номера не вважається вигодою.
До речі, рік тому Вищий антикорупційний суд розглядав схожу справу проти колишнього нардепа Олександра Черненка. Він отримав 582 тисячі гривень компенсації за винаймання готельного номера, незважаючи на те, що дружина має власну квартиру в столиці. Аби не потрапити за грати, Черненко уклав угоду з прокурором і повернув державі гроші за проживання у готельному номері. У результаті його позбавили волі на три роки умовно із забороною на рік обіймати посади в органах влади.
Чому в двох майже ідентичних справах проти нардепів такий різний підхід до винесеного покарання? Наразі це запитання залишається відкритим.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як депутати відкрили шлях для “розпилу” 85 мільярдів гривень, призначених на будівництво дороги
