Ці свої кадрові рішення Володимир Зеленський пояснив великою кількістю кримінальних проваджень про держзраду та колабораціонізм серед працівників правоохоронних органів.
За його словами, на сьогодні є 651 кримінальне провадження про держзраду та колабораційну діяльність працівників правоохоронних органів, а у 198 провадженнях уже оголосили підозру. Також, за словами Зеленського, понад 60 працівників органів прокуратури і СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти України.
Виконувачем обов’язків генпрокурора Президент призначив заступника Ірини Венедіктової Олексія Симоненка, а в. о. голови СБУ — першого заступника Івана Баканова Василя Малюка.
Втім абсолютно зрозуміло, що закиди Президента щодо великої кількості перекинчиків у лавах правоохоронних органів — лише одна із причин того, чому навіть найближчий товариш Володимира Зеленського, Іван Баканов, в одну мить позбувся посади. То що ж коїться за кулісами влади?
— Друг Президента сам створив собі проблеми помилками в кадровій політиці, — вважає Володимир Фесенко, голова правління Центру “Пента”. — Наведу декілька фактів. За лічені години до війни з країни втікає начальник внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов, указом Президента позбавлений за державну зраду звання генерала. Безліч запитань і до роботи територіальних підрозділів СБУ. Так, екскерівник СБУ в Херсонській області Сергій Криворучко підозрюється в держзраді. За це ж затримано колишнього начальника управління СБУ в Криму та помічника Івана Баканова Олега Кулініча.
На посаді голови СБУ Баканов так і не зміг опанувати ситуацію в службі, і під час війни виявилися всі його прорахунки.
Для Володимира Зеленського це непросте кадрове рішення, адже Баканов — його друг ще з дитинства, крім того, довірений бізнес-партнер. Отже, причини звільнення мали бути дуже переконливими для Президента.
— Зрозуміло, що Баканов втратив довіру Володимира Зеленського, — вважає Андрій Смолій, політичний експерт. — Як ідеться у президентському указі про усунення голови СБУ, це зроблено відповідно до статті 47 Дисциплінарного статуту Збройних сил України — невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків.
— А які могли бути претензії до генпрокурорки?
● А. Смолій:
— Зміна керівника ГПУ пов’язана з переділом сфер впливу, усуненням тих осіб, котрі не відповідають очікуванням ОП. Ірина Венедіктова й Іван Баканов не люди очільника ОП Андрія Єрмака. Він волів бачити на цих посадах лояльних до себе осіб. За цими кадровими рішеннями ми бачимо посилення впливу Андрія Єрмака на СБУ та ГПУ. З відставкою Венедіктової група Єрмака — Татарова ще більше зміцніє.
Ірина Венедіктова й Іван Баканов не люди очільника ОП Андрія Єрмака.
● В. Фесенко:
— Прямих підстав для звільнення Венедіктової не було. Певна недовіра до неї в ОП, зокрема через її відмову підписати підозру Петрові Порошенку, була ще до 24 лютого. Лунали думки, що вона веде власну політичну гру, не є командним гравцем. А Володимирові Зеленському це не подобається. Керівництво ОП зацікавлене в концентрації влади у Президента. Якщо хтось працює на себе, то така людина не може залишитися у владній вертикалі. Тому Венедіктову вирішили звільнити разом з Іваном Бакановим.
— Після цих кадрових рішень уперше цілковитий контроль за силовою системою країни буде зосереджено в руках однієї людини, навіть у часи президентства Віктора Януковича такого не було, — каже Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. — І це руки не Президента. Мова про голову Офісу Президента Андрія Єрмака, який діє у цих справах через свого заступника Олега Татарова. Сьогодні на чолі СБУ, Генпрокуратури, ДБР опинилися їхні люди.
— Що відомо про призначених в. о. генпрокурора та голови СБУ?
● В. Шабунін:
— Варто зазначити, що в. о. генпрокурора призначений не перший заступник Ірини Венедіктової Роман Говда, а Олексій Симоненко, який з березня 2020-го обіймав посаду її заступника. Він сумновідомий тим, що у грудні 2020 року забрав справу Олега Татарова з НАБУ і передав до Служби безпеки. Ця справа у СБУ досі припадає пилом. Також журналісти зафіксували Симоненка на святкуванні дня народження Татарова в серпні 2021го. А в грудні 2021 року Олексій Симоненко підписав підозру п’ятому президентові Петру Порошенку, коли Ірина Венедіктова пішла у позапланову відпустку. Тобто всі найогидніші рішення Генпрокуратури, політичні та інші, підписував саме Олексій Симоненко, Ірина Венедіктова цього не робила.
Що стосується 39-річного Василя Малюка, призначеного в. о. голови Служби безпеки, то він майже 20 років був кадровим співробітником СБУ. Останнім часом — перший заступник Івана Баканова та керівник управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю.
Робота у спецслужбі не завадила Василеві Малюку та його родині нажити непогані статки. Зокрема, йому належить будинок на 230 “квадратів”, квартира в Києві, автомобілі Acura, Lexus та майже 200 тисяч доларів готівкою.
Думаю, що ці люди тривалий час будуть виконувачами обов’язків.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як нині живе село, яке затопили, щоб врятувати Київ
