Село опинилося під окупацією ще з перших днів широкомасштабного вторгнення росіян. Щоб зупинити просування загарбників і завадити захопленню Києва, ЗСУ підірвали міст у Демидові та захисну дамбу Київського водосховища між селами Козаровичі та Лютіж. Унаслідок цього село буквально залило водою, а тому рашисти не змогли перетнути річку Ірпінь і дістатися столиці найкоротшим шляхом.
...Я у Демидові. Тут на вулиці Київській — чотириповерхівка з вибитими вікнами та пошкодженими балконами. У цьому будинку живе 47-річний Сергій Буренок. Чоловік каже, що вікна повилітали через ударну хвилю на початку березня.
“Он, бачите осколки? Ми їх тут ледь не кілограм назбирали”, — каже чоловік.
Під час розмови пан Сергій постійно повторює, як же страшно було в селі, коли там були окупанти. “Вони прийшли до нас 26 лютого. Їздили на танках, заходили у підвали, де ми ховалися. Виводили нас надвір і перевіряли документи, — пригадує чоловік. — Декілька разів я ходив через міст, щоб занести українським військовим теплий одяг. Надворі був страшний мороз, але з мене рікою лився піт — було настільки страшно від того, що можуть застрелити по дорозі”.
Вирушаю до вулиць, які найбільше постраждали від затоплення річкою Ірпінь. Вулиця Садова — одна з найближчих до дамби, а тому й найбільше постраждала. Під парканами тут вода, а на городах — залите минулорічне невирізане кукурудзиння.
64-річний Григорій Костюченко саме рубає дрова. Чоловік запрошує мене в двір, щоб показати наслідки розливу річки. У погребі ледь не до самого верху стоїть вода — у ній плавають закрутки та відерця з харчами. У літній кухні через воду просіла підлога. “А на городі тепер замість урожаю росте трава”, — показує чоловік на територію, що нагадує болото. У повітрі відчутний запах затхлої води, а під ногами літають мошки й стрибають маленькі жабки.
Щоб зменшити рівень води у дворах та городах, її відкачують помпами в дамбу. Задля швидшого усунення наслідків мешканці Демидова навіть здавали на бензин по дві тисячі гривень. Проте вони знають: поки дамбу не відремонтують, доти стоятиме вода.
Андрій Дзюба, начальник економічно-інвестиційного відділу та зв’язків з громадськістю Димерської селищної ради, до якої належить і село Демидів, каже, що через розлив річки постраждало дві вулиці й приблизно 80 будинків.
“Захисна дамба належить до компетенції приватного акціонерного товариства, тому ремонтом споруди займається ця установа, — додає чоловік. — Голова Київської ОВА заявляв, що дамбу мають відремонтувати до початку серпня”.
Про отримання відшкодування мешканцями Демидова говорити зарано, каже посадовець...
Та все ж люди вірять, що влада не стане зволікати з ремонтом і вже зовсім скоро вони зможуть повернутися до нормального життя. “Ми з розумінням поставилися до потреби затопити наші домівки й врятувати Київ. Тепер лише хочемо, щоб нас урятували від води та щоб ми змогли повернутися у свої оселі”, — зазначає 67-річна місцева мешканка Галина Карпівна.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як окупанти намагаються вбити українську мову
