...Енергійна, весела, позитивна. Якщо ви не знаєте дату народження Таїсії Литвиненко, то ніколи не дасте її років. Не так давно народна артистка України відсвяткувала ювілей. Уславленій актрисі виповнилось 85!
— Таїсіє Йосипівно, коли вам нагадують про вік, ви обурюєтесь чи усміхаєтесь?
— Усміхаюсь... За відчуттями мені сьогодні 25 років. (Сміється). Я ж викладаю в університеті, маю чотирнадцять учнів, з якими постійно спілкуюся. Тобто весь час працюю з молоддю, і це дає мені якесь відчуття юності, краси, свободи. Тому в мене й сприйняття життя — легке. Абсолютно.
— А як вам вдається мати такий чудовий вигляд? Лариса Кадочникова розповідала мені колись, що робить сирні маски...
— Ні, я їх не люблю. Натомість, коли приїздила до мами в село, вона доїла корову і казала: “Тасічко, йди-но сюди — покладеш пінку з молока на обличчя”. Ось такий був оригінальний спосіб. (Усміхається). Нині ж, коли є широкий вибір різних засобів, то я користуюсь корейськими масками. Там і з овочів (наприклад, огірків), і з перлинок, і з равликів, і навіть зі змій. Ой, там дуже багато всякого. Треба лише вибрати, що саме вам підходить. До того ж ці речі не дуже дорогі, ціни не захмарні й можна собі дозволити... А Кадочникова — молодець, вона справді має дуже гарний вигляд!
— Скажіть, як ви ставитесь до пластичних операцій, які іноді роблять актриси (і не тільки)?
— Після тих операцій жінки стають подібними одна на одну, як сестри. Дивишся на тих співачок і не можеш зрозуміти, хто перед тобою. Страшне! Он як Тіна Кароль тепер змінилась: ніс підняла, губи випучила. Так, це красиво, але вона стала інакшою... Я ж хочу залишатись Тасею Литвиненко! До речі, нещодавно приїздила з виставою Ада Роговцева, знаю, що вона декілька разів робила пластику. Вставляла в Одесі якісь “золоті нитки”. Ну і що це змінило? Я бачила її зблизька... Якщо вже пішов на таку справу, то треба робити постійно. А це ж коштує величезних грошей. І ще хтозна, як зроблять... Тому я вважаю, що треба цінувати те, що дав Бог.
Дивишся на тих співачок і не можеш зрозуміти, хто перед тобою. Страшне!
— Майже шістдесят років ви у шлюбі з Федором Стригуном. За той час кризи в сімейних стосунках у вас траплялись? Такі, щоб ви хотіли розлучитися...
— Ні, ніколи. Ми одружилися у 1963 році й жодного разу не хотіли розійтися... Якщо в нас і виникають якісь суперечки, то не побутові, а суто творчі. Адже маємо абсолютно різні погляди на драматургію, на музику і т. д. Зрештою, й характери різні... Та, можливо, недаремно кажуть, що протилежності притягуються.
Ні, ревнощі ніколи не затьмарювали нам сімейне життя. На сцені ти можеш бути, не скажу, що закоханий у партнера, але відчувати певну симпатію, та коли завершилась вистава, подякували, вклонились — і все... Не знаю, значить, Бог так нам дав, що ми любили й любимо одне одного!
— Рівно 65 років тому ви дебютували в кіно, зігравши у фільмі “Назар Стодоля”. Нині не кличуть режисери?
— Я сьогодні не хочу зніматися в кіно... Тим більше, що знову відкрили кордони для московських артистів, і вони грають провідні ролі в наших фільмах. Зрештою, так було майже завжди: українські артисти працювали за копійки, а російські везли додому наплічники, набиті грошима.
А щодо дебюту на екрані, то режисер помітив мене, коли прийшла вступати у театральний інститут, і запросив у кіно. Ще не ставши студенткою, у серпні я вже знімалася у “Максимі Перепелиці”. Причому в головній ролі! А після виходу фільму білборди з моїм обличчям висіли по всій Україні. (Усміхається).
— Багато хто досі пам’ятає вас за роллю Химки у комедії “За двома зайцями”. Це правда, що ви потрапили у неї випадково?
— Так. Я приїхала тоді до Києва і, йдучи Хрещатиком, зустріла режисера. Виявилось, що Віктор Іванов ніяк не міг мене знайти. Каже: “Кого б ви хотіли зіграти у моєму фільмі — Проню чи Химку?” Я вибрала останню. Він страшенно здивувався і ще перепитав... Хто б міг подумати, що цей фільм з часом буде таким популярним, а його головним героям поставлять пам’ятник. Якби Тася знала, що так буде, то не відмовилась би від ролі Проні Прокопівни. (Усміхається).
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з лауреаткою "Оскара" Оленою Андрейчевою.
