Андрій Курков: “Фізично я за океаном, але думками — в Україні”

Знаменитий письменник викладає у США, пише новий ретро-роман і шкодує про поганий урожай... картоплі.

Фото facebook.com/andrei.kurkov
Фото facebook.com/andrei.kurkov
● Андрій Курков.

Його давно називають чи не найвідомішим українським письменником на Заході. Тільки за останній рік Андрія Куркова і його книги було відзначено різними літературними преміями в Ісландії, ФРН, Великій Британії, Канаді, США... Тож не дивно, що письменник завжди багато часу проводив за кордоном, а нині — тим більше. 

— Андрію Юрійовичу, куди цього разу вас заніс “вітер мандрів”? 

— Я тепер перебуваю в Америці. Приїхав сюди на два місяці — викладати українську літературу й політику в Колумбійському університеті. До того, з січня по червень, викладав у Стенфорді — історію українського кіно, а також пострадянську літературу... Однак по боках я тут особливо не роззираюся і в жодному музеї Нью-Йорка ще не був. Щодня маю інші обов’язки й завдання. 

Та, хоч фізично я за океаном, але думками — більше в Україні. Свій ранок починаю з новин. Можу інколи о другій чи третій годині ночі прокинутися, аби переглянути стрічку. Те саме було, коли їздив Європою. Мав загалом 70 виступів, мандруючи з одного міста в інше. Це був такий собі марафон, під час якого я тримав у голові лише картинку того, що відбувається в Україні. Навіть не помічаючи, де саме перебуваю. 

— А додому коли ви приїздили востаннє? 

— Влітку. Був у селі на Житомирщині, де маю будинок. Там, звичайно, краще пишеться, ніж у столиці. Тож мені вдалося знову почати працювати над романом “Банна справа”, який я перервав минулого року. Це третя частина історії, дві з яких уже вийшли. Події розгортаються у Києві 1919 року... Тепер же, коли я у США, дуже важко писати далі: вдається десь раз на тиждень взятися за черговий розділ. Але я сподіваюся, що до кінця наступного літа завершу цей ретро-роман. 

— Ваша попередня книга була присвячена, здається, актуальним подіям? 

— Так, це — “Щоденник агресії”. Тепер ось закінчую другий том, тобто він уже готується до виходу в Україні. А ось європейське видання буде трошки розширене — з більшою кількістю текстів. Спочатку книга побачить світ у Франції, Німеччині, Британії, Португалії та Нідерландах, а потім у США та інших країнах. 

— До речі, на яку кількість мов перекладено сьогодні ваші твори і які з них найекзотичніші? 

— Загалом — уже сорок дві. Через місяць буде сорок три, а навесні — сорок чотири. Адже незабаром виходить перший переклад моїх книжок грузинською, а в квітні — бретонською. Що ж до найекзотичніших мов, то це — баскська, каталанська, малаялам (йдеться про Індію), а також обидві китайські мови — кантонська і мандарин... Як бачите, лави моїх читачів розширюються. 

— Нині вам — 62 роки. Які ви бачите переваги в цьому віці? Януш Леон Вишневський колись казав мені, що після шістдесяти не треба вже брати участь у “щурячих перегонах”... 

— Ну, в певному сенсі — так. Можна відійти трохи вбік. Зрештою, я не був активним учасником якихось там щоденних дискусій, навіть коли перебував у Києві, ще до початку великої війни. Мені більше подобалося або писати за столом, або їздити й виступати. В принципі, в цьому плані нічого не змінилося. З іншого боку — думаю, що людина після шістдесяти вже менш здатна промовчати, коли можна промовчати. (Усміхається). Тобто вона не так схильна до компромісів, коли з чимось не згодна... У нинішніх обставинах це і “плюс”, і “мінус”. 

— Скажіть, як би ви речення закінчили: “Ніхто не знає, що я...”? 

— (Після паузи). Думаю, що про мене всі й усе знають. А якщо захочуть щось дізнатися, то це нескладно зробити. Бо нині, в часи інтернету, бути якоюсь там загадковою особою майже неможливо. Тільки якщо ти не присутній у соцмережах, а я присутній. Інколи трошки занадто. (Усміхається). Тому, думаю, всі знають, що в дитинстві я вирощував кактуси; що взимку любив пити віскі, а тепер не п’ю; що мені подобається працювати на городі й садити картоплю, яка завжди чомусь виходить не велика, а дрібна. Тож, у принципі, я не можу закінчити ваше речення. (Усміхається). 

— Андрію Юрійовичу, ви залишаєтесь оптимістом чи за останні понад півтора року ваше світосприйняття набуло інших барв? 

— Ні, я песимістом не став. Залишаюсь, як завжди, оптимістом, але, звичайно, обережним, таким трохи сірим. Тому що... Коли з’являється інформація про успіхи ЗСУ, я розумію, яким коштом це відбувається, скільки Україна віддає життів своїх синів та дочок. Тому одночасно виникає відчуття гіркоти... І все ж, кажу, я не втрачаю оптимізму!

Автор: Богдан Бондаренко
Подробиці
Фото: ДніпроОДА

Завтра у місті оголошено День трауру за загиблими мешканцями.

24.06
Подробиці
Фото: гугл карти

Також до створення цієї "залізної завіси" долучаються країни Прибалтики.

24.06
Подробиці
Фото: Оперативний ЗСУ

Потяг Запоріжжя-Одеса потрапив сьогодні під російський обстріл. Є травмовані.

24.06
Подробиці
Фото: т-к Bild

Кремлівський диктатор особисто зателефонував у Білий дім, але зовсім не сподівався на такий діалог.

24.06
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Дворазовий Олімпійський чемпіон відреагував на обстріл Білгород-Дністровська, не згадавши, що його здійснили росіяни.

24.06
Подробиці
ЗСУ зірвали плани армії РФ щодо прориву на Сумщині: окупантів розбито, ситуацію стабілізовано

Успіхи Сил оборони ставлять хрест на планах окупантів щодо захоплення обласного центру.

24.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Загальна кількість працівників центральних держорганів становить 22 235 осіб.

24.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Росія не має наміру передавати Ірану ядерну зброю, запевнив Дмитро Медведєв.

24.06
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ (ілюстративне)

На відміну від попередніх ударів, цього разу українським захисникам вдалося уникнути втрат.

24.06
Подробиці
Фото: facebook.com/taras.topolya

Артист подякував українцям за слова підтримки після того, як окупанти знищили їхню квартиру у Києві. Він також відкрив збір на “лікування” народної депутатки Мар'яни Безуглої.

24.06
Подробиці
Фото: t.me/UkrzalInfo

Дівчина, яка їхала у поїзді, зняла момент прильоту на камеру телефона.

24.06
Cпорт
Фото facebook.com

Хто з чотирьох представників може нас найбільше потішити в єврокубках?

24.06
Подробиці
Фото ілюстративне: facebook.com/ogp.ck

Міністерство освіти Росії пояснило це "змінами в геополітиці". Українське МЗС назвало наступ на мову черговим виявом геноцидної політики окупантів.

24.06
Cтиль життя
Фото з архіву Вікторії Горбацевич

Тренується дівчинка тричі на тиждень по три години.

24.06
Подробиці
Скрін з відео

Судно рухалося вздовж західного узбережжя Херсонської області.

24.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Повне закінчення бойових дій очікується протягом доби. Офіційний Тель-Авів готує заяву.

24.06
Подробиці
Ворог атакував село на Сумщині: серед загиблих — 5-річний хлопчик

Загарбники запустили по одній вулиці вісім дронів. Зруйновано багато будинків, є поранені дорослі та діти.

24.06
Подробиці
Скрін з відео

Росія не поспішає надавати допомогу, яку країна Близького Сходу так сподівалася отримати від союзників. Тегеран розчарований, а Путін свідомо затягує процес.

23.06
Подробиці
Іран атакував військові бази США у Катарі та Іраку

У Катарі розташований найбільший американський військовий об'єкт на Близькому Сході – авіабаза Аль-Удейд.

23.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Під час атаки українська балістична ракета “Сапсан” пролетіла 300 км над територією РФ.

23.06
Подробиці
Фото: pexels.com

Асоціація платників податків Євросоюзу закликає повернути золото, що зберігається в США, на $245 млрд. Усе через непередбачувану політику Трампа.

23.06
Подробиці
Фото: facebook.com/oleksiy.chernyshov

Урядовець став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців держави.

23.06
Подробиці
Фото поліції Хмельницької області.

Першим на ганебний вчинок чоловіка звернув увагу 17-річний хлопець.

23.06
Подробиці
Фото ОП.

Злочин мав здійснити польський військовий пенсіонер, завербований десятки років тому.

23.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У США заявили, що Дональд Трамп розчарований атакою РФ на українську столицю.

23.06
показати більше